Сторінки

Додаток 2 до Протоколу № 11 від 6 квітня 2023 р.

 Додаток 1


Довідка про результати самооцінювання професійних компетентностей


З метою самооцінювання професійних компетентностей в закладі проведено анкетування педагогічних працівників. У самооцінюванні здатностей, через які подано в Професійному стандарті компетентності, вчителі використовували шкалу: «постійно», «майже завжди», «часто», «іноді», «ніколи».

Для самооцінювання використали анкету самооцінювання педагогічної майстерності для учасників сертифікації, затверджену наказом Державної служби якості освіти України «Про анкету самооцінювання» від 29 березня 2021 року № 01-11/26.


Опитування показало такі результати:


1. Здійснюю освітній процес відповідно до вимог його нормативно-правового забезпечення (у тому числі в умовах особливого стану)

Постійно 100%

2. Здійснюю освітній процес державною мовою (за потреби мовою відповідного корінного народу або національної меншини), використовуючи сучасну термінологію та систему понять професійної тематики

Постійно100%

3. Моє мовлення відповідає літературним нормам і вимогам професійної етики

Постійно 80%

майже завжди 20%

4. Знаю законодавчі вимоги щодо збереження життя і здоров’я дітей під час освітнього процесу

Досконало 90%

Достатньо10%

5. У різних надзвичайних ситуаціях реагую спокійно і без паніки, оскільки знаю відповідний алгоритм дій

Постійно 75%

майже завжди 25%

6. Здійснюю освітній процес з урахуванням психологічних особливостей дітей _______________шкільного віку

Постійно 90%

майже завжди 10%

7. Дотримуюсь педагогічної етики, сприймаю кожну дитину такою, якою вона є

Постійно 100%

8. Створюю ситуацію успіху для досягнення позитивного результату навчання, мотивуючи учнів до різних видів діяльності

Постійно 70%

майже завжди 30%

9. Популяризую здоровий та безпечний способи життя

Постійно 80%

майже завжди 20%

10. Створюю комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, правил санітарії та гігієни

Постійно 90%

майже завжди 10%

11. Виховую у дітей повагу до особистості Людини, розвиваю позитивні моральні якості в учнів

Постійно 100%

12. Планую освітній процес (зміст, форми організації навчальної діяльності) з урахуванням індивідуальних особливостей дітей

Постійно 70%

майже завжди 30%

13. Визначаю мету, завдання та очікувані результати кожного заняття/виховного заходу

Постійно 65%

майже завжди 35%

14. Аналізую зміст навчального матеріалу та прогнозую результативність його сприйняття (на етапі планування заняття)

Постійно 90%

майже завжди10%

15. Зміст, способи, засоби навчання добираю таким чином, щоб здійснити виховний вплив і забезпечити гармонійний розвиток особистості дитини

Постійно 80%

майже завжди 20%

16. Добираю зміст навчального матеріалу таким чином, щоб максимально забезпечити формування предметних та ключових компетентностей учнів

Постійно 90%

майже завжди 10%

17. Добираю зміст навчального матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків та орієнтуюсь на досягнення обов’язкових результатів кожної освітньої галузі

Постійно 80%

майже завжди 20%

18. Враховую індивідуальні особливості дітей свого класу, їх сильні і слабкі сторони

Постійно 75%

майже завжди 25%

19. При підготовці дозанять використовую не лише підручник(и), але й додаткові (довідкові) матеріали

Постійно 80%

майже завжди 10%

часто 10%

20. Добираю методи і прийоми навчання таким чином, щоб максимально реалізувати освітню мету заняття

Постійно 80%

майже завжди 20%

21. Зміст моїх навчальних занять доступний, логічно пов’язаний із попереднім матеріалом, збалансований за складністю та обсягом

Постійно 85%

майже завжди 15%

22. Гнучко адаптую зміст навчального матеріалу заняття залежно від реакції учнів на його засвоєння

Постійно 90%

майже завжди10%

23. Поєдную різні види діяльності дітей (комунікативну, дослідницьку, проєктну, ігрову, навчальну) в освітньому процесі

Постійно 75%

майже завжди 25%

24. Поєдную на занятті різні форми організації навчальної діяльності учнів з урахуванням індивідуальних особливостей дітей

Постійно 80%

майже завжди 20%

25. Для ефективного розв’язання різних освітніх завдань організовую освітні осередки

Постійно50%

майже завжди 50%

26. Використовую дидактичні матеріали та обладнання з огляду актуальності і доцільності

Постійно 90%

майже завжди 10%

27. Доцільно та ефективно використовую електронні освітні ресурси в освітньому процесі

Постійно 40%

майже завжди 50%

часто 10%

28. Підтримую інтерес учнів до заняття

Постійно 75%

майже завжди 25%

29. Застосовую різні форми і прийоми під час оцінювання навчальних досягнень учнів

Постійно 85%

майже завжди 15%

30. Формую в учнів навички самооцінювання навчальних досягнень із використанням тверджень «Я знаю», «Я вмію», «Я можу»

Постійно 90%

майже завжди 10%

31. Розробляю критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із урахуванням вікових особливостей та індивідуальних досягнень, здобутків кожного учня (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами)

Постійно 65%

майже завжди 35%

32. Оцінку навчальних досягнень учнів супроводжую вербальними судженнями

Постійно 80%

майже завжди 20%

33. Вибудовую освітню траєкторію розвитку кожногоучня, враховуючи його індивідуальні особливості

Постійно 35%

майже завжди 20%

часто 45%

34. Розвиваю мовно-комунікативні уміння і навички учнів під час різних форм організації освітнього процесу (навчальних занять, свят, фестивалів, конкурсів тощо)

Постійно 70%

майже завжди 30%

35. Формую в учнів уміння самостійної роботи з різними видами та джерелами інформації

Постійно 75%

майже завжди 10%

часто 15%

36. Навчаю учнів дотримуватися принципів академічної доброчесності під час використання інформації з різних джерел

Постійно 70%

майже завжди 30%

37. Під час дистанційного навчання поєдную синхронний та асинхронний режими

Постійно 100%

38. Створююу класі психологічний комфорт

Постійно 90%

майже завжди 10%

39. Вибудовую довірливі стосунки з дітьми

Постійно 85%

майже завжди 15%

40. Створюю умови для формування позитивної самооцінки учнів, їх Я-ідентичності

Постійно 100%

41. Створюю умови для згуртування дитячого колективу, формую навички взаємодопомоги та співпраці, навчаю дітей розуміти власний емоційний стан, керувати своїми емоціями

Постійно 100%

42. Знайомлю дітей з ознаками булінгу, причинами його виникнення та наслідками

Постійно 100%

43. Знайомлю дітей з алгоритмом дій залежно від їх ролі в булінгу (жертва, спостерігач)

Постійно 100%

44. Знаю особливості організації інклюзивної освіти в початковій школі

Досконало 10%

Достатньо 70%

Частково 20%

45. Готовий(а) злагоджено працювати у команді психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами

за певних умов 80%

швидше не готовий(а) 20%

46. Залучаю учнів класу до активної співпраці та взаємодії під час освітнього процесу в умовах інклюзії


47. Комунікую з батьками (особами, що їх замінюють) щодо навчальних досягнень учнів

Постійно 30%

майже завжди 50%

періодично 20%

48. Налагоджую двостороннє спілкування та співпрацю з батьками (особами, що їх замінюють) щодо питань освітнього процесу

Постійно 30%

майже завжди 50%

часто 20%

49. В умовах дистанційного навчання організовую регулярну та змістовну взаємодію учасників освітнього процесу (вчитель, учні, батьки)

Постійно 100 %

50. Володію прийомами та навичками надання домедичної допомоги в різних ситуаціях

повною мірою

у більшості ситуацій 80%

частково 20%

51. Демонструю особистісні якості: активність, цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, креативність, ініціативність, комінукабельність

Постійно 70%

майже завжди 30%

52. Співвідношу власну діяльність з тим, що вимагає професійний стандарт (відповідність кваліфікаційній категорії)

Постійно70%

майже завжди 30%

53. Слідкую за новинами, сучасними дослідженнями та новаціями в освіті

Постійно 90%

майже завжди 10%

54. Особисті напрацювання представляю в різних формах (професійне портфоліо, авторський сайт, блог, публікації, ютуб-канал тощо)

Постійно 100%

55. Допомагаю колегам провести аналіз, дати об’єктивну оцінку їхньої професійної діяльності

систематично (колегам закладу освіти, де працюю та колегам з інших закладів освіти) 10%

систематично (колегам закладу освіти, де працюю) 15%

іноді (колегам закладу освіти, де працюю) 70%

ніколи 5%

56. Допомагаю колегам визначити їхні професійні потреби та спрогнозуватитраєкторію професійного розвитку

систематично (колегам закладу освіти, де працюю)10%

іноді (колегам закладу освіти, де працюю та колегам з інших закладів освіти) 30%

іноді (колегам закладу освіти, де працюю) 55%

не допомагаю 5%

57. Аналізую власну педагогічну діяльність на предмет її ефективності

Постійно 30%

майже завжди 70%

58. Шукаю причини професійних помилок

Постійно 40%

майже завжди 40%

часто 10%

іноді 10%

59. Коригую свою професійну діяльність під впливом різних факторів (професійні успіхи та невдачі, поява нових технологій тощо)

Постійно30%

майже завжди 40%

часто 30%

60. Прогнозую професійне зростання на основі аналізу результатів своєї діяльності

Постійно 30%

майже завжди 70%















































Додаток 2

Партнерство родини та ліцею у формуванні творчого потенціалу та розвитку обдарованої дитини в умовах становлення інформаційного суспільства.

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями , талантами та можливостями. Місія ліцею – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Свій виступ я хочу почати з статистики

  • 65% молодих батьків народжуючи дітей не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми і методи виховання дітей.

  • 20% користуються досвідом народної педагогіки, тобто виховання так як їх.

  • 15% мають належні психолого-педагогічні знання

Для подолання цієї проблеми треба застосовувати педагогіку партнерства

Вчитель + учні + батьки = школа

Як школі і батькам працювати разом, розвивати партнерство? Є 2 суттєві шляхи успішної співпраці.

  1. Постійне, чітке, двостороннє спілкування.

  2. Різні способи залучення батьків до освітнього процесу.

Основні форми роботи з батьками:

  1. Батьківські збори.

  2. Індивідуальні бесіди – по мірі необхідності.

  3. Консультації (індивідуальні і по групах) – в міру необхідності

  4. Організація спільної діяльності батьків і дітей класу, ( залучення батьків до проведення свят, до організації екскурсій, до суспільно-корисної праці в класному кабінеті.)

  5. Організація роботи класного батьківського комітету.

  6. Організація батьків для участі в роботі загальношкільного батьківського комітету та опікунської ради.

При роботі з батьками важливо теж використовувати різні форми роботи , найпоширеніша це

  • Батьківські збори

  • « Фімбоци»

  • « Ідеальна дитина»

  • Батьки-тулуб

  • Громацькість –руки

  • Друзі – ноги

  • Вчителі – голову

  • « Рука допомоги»

  • « Розвідники»

  • « Резинка»

  • « Долоньки щастя»

Рекомендації, поради вчителя повинні обов’язково виконуватися. І тут я хочу показати претензії педагога до батьків.

Неприпустимо щоб батьки нешанобливо відгукувалися про вчителя, дозволяли собі зневажливі висловлювання на його адресу. Це дезорієнтує дітей штовхає їх на хибний шлях пристосування, пошуків компромісного рішення з такого середовища. Ставлячи під сумнів авторитет вчителя, батьки тим самим підривають повагу дітей до інших оточуючих, дорослих людей. У тому числі ідо самих себе. Чесніше і простіше з’ясувати якісь виниклі непорозуміння в особистій бесіді з педагогом.

Говорячи про роботу з батьками, не можна не відзначити роль батьківського комітету. Батьківський комітет – представницький орган батьківської громадськості. Обов’язки між членами комітету розподіляються залежно від їх схильностей і бажання. Члени батьківського комітету не тільки беруть активну участь у підготовці та проведенні свят, екскурсій та інших заходів, будучи основними помічниками вчителя, але й надають велику допомогу в роботі з важкими сім’ями , в формування у батьків відповідальності за виховання своїх дітей. Часто чуєш, що батьківські комітети докладають великі зусилля для поліпшення матеріальної бази навчального процесу. Це дуже добре, але недостатньо. Членам батьківського комітету варто знати і про труднощі виховання дітей в деяких сім’ях, підказати вчителю, щоб тактовно і вчасно втрутитись, допомогти залучити дитину в класний колектив.

Партнерство сім’ї і школи повинно працювати в інтересах дитини, розділяючи відповідальність за її освіту і розвиток.

Саме партнерство родини та школи дає можливість формувати творчий потенціал дитини, а не інтернет і телебачення. Інформаційні технології це дуже добре, але живе спілкування не замінить ніщо.

Як бачимо, сьогодення вимагає стратегії оновлення взаємодії педагогів з батьками, розширення тематики життєво важливих проблем, надання більшої щирості та відвертості зустрічам, бесідам, їх конструктивності, неформальності.

«Нова українська школа – це школа для життя у ХХІ столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, з якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить знання використовувати».

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти. Я зупинюсь на виховних напрямках:

  • запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що грунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;

  • удосконалення процесу виховання: створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків.

Батьки – партнери. Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини. За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».

Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;

  • доброзичливість і позитивне ставлення;

  • довіра у відносинах та стосунках;

  • діалог-взаємодія-взаємоповага;

  • розподілене лідерство;

  • принципи соціального партнерства.

 

    В даний час загострились проблеми організації взаємодії школи та родини. Усе частіше виявляється відчуження батьків від школи. Повсякденні турботи, пов’язані переважно з матеріальним забезпеченням, віддаляють один від одного дорослих людей, відповідальних за виховання дітей.

Народна мудрість каже: «Посієш учинок – пожнеш звичку; посієш звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю». Ось так і формується життєва лінія людини.

І добре, коли поруч добрі друзі – батьки й учителі. Я за міцний союз родини та школи.

Життя вносить у союз школи та родини свої корективи, виходить, треба не тільки застосовувати традиційні методи та форми роботи з батьками, а і шукати нові, відповідні сучасним вимогам.

 

Становлення відносин школи, та сім’ї  відбувається  у період  значних  змін у суспільно - політичному й соціально-економічному житті  держави. Ці зміни  вимагають  перегляду  поглядів  на виховання дітей, на визначення в цьому ролі школи та сім’ї.

Навчальний заклад є важливим інститутом, який сприяє виховному процесу, забезпечує  взаємодію дитини, батьків та соціуму.

 

Класний керівник і батьки учнів повинні чітко уявляти основні напрямки своєї співпраці:

 

  • розвиток гуманного виховного середовища класу, яке створює можливості для задоволення потреб дитини у пізнанні, спілкуванні і забезпечує вільне самовираження в різноманітній діяльності;

 

  • контроль за дотриманням прав і свободи дитини у школі та в сім’ї, виключення будь-якого – морального, фізичного – насилля над дитиною;

 

  • створення можливостей для розумного і культурно-ціннісного дозвілля дітей;

 

  • контроль за дотриманням належних умов щодо зміцнення здоров’я дітей, за посиленням здоров’єзберігаючих  заходів у школі;

 

  • створення і розвиток постійних зв’язків класу із соціальним середовищем.

 

  Стратегічні напрямки своєї педагогічної турботи класний керівник може реалізувати завдяки згуртуванню батьківського колективу для досягнення загальних виховних цілей. Допоможуть у цьому батьківські збори. На жаль, на сьогодні батьківські збори – найпоширеніша форма взаємодії вчителя та родини учня. А де ж поділися лекції, семінари, педагогічні практикуми, дискусії, тренінги, конференції, психологічні консультації? - проведення яких відбувається у формі неформальних зустрічей, бесід за «круглим столом», спілкування, обміну досвідом. Що це – лінощі, дефіцит часу чи професійна невідповідність багатьох учителів? Виходить, кількість батьків, присутніх на зборах,- єдиний показник їх активності, довіри до школи, готовності взяти участь в житті класу. Але й тут дотримання простих правил може суттєво стимулювати процес залучення батьків до школи.

    Можна залучати батьків до проведення різних заходів, свят, походів, екскурсій, зустрічей. Доцільною і корисною є також організація вечорів запитань і відповідей, днів відкритих дверей, консультацій для батьків, читацьких конференцій, практичних занять.

                                                                 (слайди заходів за участю батьків)

    Тематика класних батьківських зборів має бути різноманітною і торкатися усіх важливих питань виховання й навчання дітей з першого по випускний клас.

Результати опитування класних керівників:




Однак, які б зміни не проходили потрібно щоб саме вчителі стали провідниками між домашньою педагогікою та шкільною.

А тому актуальними залишаються слова В.О.Сухомлинського «Час і батькам
, і вчителям глибоко усвідомити, що ні школа без сім’ї , ні сім’я без школи не можуть справитись з найтоншими, найскладнішими завданнями – ставлення людини».












































Немає коментарів:

Дописати коментар