ПРОТОКОЛ № 3
засідання педагогічної ради
Новороманівського ліцею
27 жовтня 2022 р.
Голова засідання педагогічної ради – Найдюк Валентина Іванівна,
Секретар засідання педагогічної ради – Калінченко Тетяна Миколаївна
Відсутні – 2
Присутні – 25
Тема:«Підвищення професійної компетентності вчителів –
ефективний засіб удосконалення освіти в умовах воєнного стану»
1. Про шляхи формування професійних компетентностей вчителя НУШ.
Директор Найдюк В.І.
1.1. Про самооцінювання професійних компетентностей та побудову власної траєкторії подальшого розвитку.
Заступник директора Данильчук Л.І.
2. Про освіту в умовах воєнного стану: адаптація до викликів часу
Заступник директора Данильчук Л.І.
2.2. Чек лист «Освіта у воєнний час».
Заступник директора Черниш О.С.
3. Про адаптацію учнів 5-го класу та роботу педколективу з підвищення успішності та впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.
Класний керівник 5-го класу, вчителі-предметники, практичний психолог.
4.Про наступність початкової та основної школи. Стан. Проблеми. Перспективи ( класно-узагальнюючий контроль освітнього процесу у 5 класі).
Заступник директора Данильчук Л.І.
5.Формування патріотичних та громадянських якостей, морально-етичних принципів особистості в умовах НУШ.
Заступник директора Черниш О.С.
6. Про виконання рішень попередньої педагогічної ради.
Директор Найдюк В.І.
1.СЛУХАЛИ:
директора закладу, Найдюк В.І. яка зазначила, що реформа освіти вимагає не лише змін програм, підходів до організації освітнього процесу, але і змін в роботі вчителя. Саме від вчителя залежить, чи цікавим буде процес навчання для дитини, чи комфортно впевнено почуватиме вона себе у закладі, чи зможе вона розвивати свої здібності.
Відповідно до Закону України «Про освіту» стаття 54 - педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; Закону України «По повну загальну середню освіту» стаття 22 - педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою педагогічну майстерність; Національної доктрини розвитку освіти - підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти; Професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)" - зазначений перелік та опис загальних і професійних компетентностей вчителя. Тому удосконалення рівня професійної компетентності, шляхом індивідуально-особистісного та професійно-діяльнісного самовдосконалення педагогів - один із основних напрямків реформування освіти НУШ.
Якими ж компетентностями має володіти сучасний вчитель? В останні роки в багатьох країнах підготовка кадрів, орієнтована на розвиток компетентності, є найбільш розповсюдженою концепцією, де підкреслюється, що поняття «компетентність» ширше, ніж поняття «кваліфікація». Воно означає не тільки коло повноважень будь-якої посадової особи, набір професійних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків, володіння знаннями, досвідом у певній галузі, а і відношення до справи, мотивацію, прагнення і здатність ефективно використовувати знання й уміння, особистісні якості для забезпечення високих результатів професійної діяльності. Посилаючись на міжнародний досвід, можна стверджувати, що компетентність - це багатогранне поняття, і включає в себе не лише когнітивну й операційно-технологічну складові: знання, уміння і навички (кваліфікаційний компонент), а й особистісні якості людини (мотиваційний компонент) та носить інтегрований характер: об’єднує професійні знання, інтелектуальні і когнітивні здібності, способи діяльності та особистісні якості. Це особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно і ефективно реалізувати цілі педагогічного процесу.
Сьогодні розрізняють загальні та професійні компетентності вчителя. До загальних компетентностей увійшли громадянська, соціальна, культурна, лідерська та підприємницька. Сучасний учитель поєднує в собі багато нових ролей: коуча, фасилітатора, тьютора, модератора, фахівця, який творчо засвоює знання, критично осмислює здобуту з різних джерел інформацію та вміло використовує її для власної освітньої діяльності. Що ж розуміють під професійною компетентністю вчителя? До переліку професійних компетентностей увійшли: мовно-комунікативна; предметно-методична; інформаційно-цифрова; психологічна; емоційно-етична; педагогічне партнерство; інклюзивна; здоров’язбережувальна; проєктувальна; прогностична; організаційна; соцінювально-аналітична; інноваційна; рефлексивна; здатність до навчання впродовж життя.
Мовно-комунікативна компетентність-це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння вступати в комунікацію (спілкування): уміння сформувати тактичний план і визначити ефективні комунікативні дії. Ці вміння допомагають порозумітися з іншими учасниками освітнього процесу (учнями, батьками, колегами).
Предметно-методична компетентність-це комплексна здатність знати і використовувати у професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, уміння проводити навчальні заняття ефективно.
Інформаційно-цифрова компетентність-це володіння ІКТ-технологіями, цифровими навичками. Здатність до використання відкритих ресурсів, інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій в освітньому процесі
Психологічна компетентність-це здатність особистості до самопізнання, самоконтролю, до ефективного спілкування і взаємодії з іншими людьми, саморозвитку та самореалізації.
Емоційно-етична компетентність -це знання про емпатію та її формування, вміння розуміти емоції іншої людини, долати стреси, взаємодіяти в різних ситуаціях, знати, як концентрувати увагу і стабілізувати свій емоційний стан.
Педагогічне партнерство - це здатність до спілкування з батьками, колегами, іншими фахівцями з метою підтримки учнів.
Інклюзивна компетентність -здатність до забезпечення сприятливих умов в освітньому середовищі для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Здоров'язбережувальна компетентність - це здатність до здійснення профілактичних заходів щодо збереження життя та здоров’я учнів.
Проєктувальна компетентність - здатність до проєктування осередків навчання, виховання та розвитку учнів в освітньому середовищі
Прогностична компетентність - здатність до прогнозування результатів освітнього процесу.
Організаційна компетентність - здатність до організації процесу навчання, виховання та розвитку учнів.
Оцінювально-аналітичної - здатність до здійснення оцінювання результатів навчання учнів; здатність до аналізу результатів навчання учнів; здатність до забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.
Інноваційна компетентність - це система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми.
Рефлексивна компетентність - це вміння виконувати дослідницьку діяльність. Здатність до моніторингу педагогічної діяльності та визначення індивідуальних професійних потреб требує аналітичних умінь, осмислення та побудови власної діяльності.
Здатність до навчання впродовж життя - Здатність до визначення умов і ресурсів професійного розвитку впродовж життя. Здатність до супроводу та підтримки педагогічних працівників (наставництво, супервізія, інтервізія тощо)
Основним шляхом формування професійних компетентностей вчителя НУШ є:
-самоосвітня діяльність;
-застосування на практиці КПД;
-апробація сучасних науково-методичних концепцій;
-створення власної бази освітніх ресурсів;
-розробка власних засобів наочності;
-професійна взаємодія з колегами;
-участь в роботі професійних спільнот, творчих груп, тренінгів, форумів, методичних дискусій тощо;
-рефлексія власної діяльності;
-самокорекція;
- створення власних освітніх сайтів, блогів, форумів, портфоліо тощо;
-опрацювання нормативно-правових документів, фахової періодики, методичних посібників, наукових статей, цікавих кейсів, лайфхаків тощо;
- участь у проєктах, виставках, професійних конкурсах, вебінарах, конференціях;
- участь в атестації, сертифікації, супервізії, навчанні на освітніх платформах;
- поширення власного досвіду, шляхом розміщення розробок, статей, матеріалів;
- постійне підвищення кваліфікації;
- підвищення загальноосвітнього і культурного рівнів (відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв, виставок, педагогічні читання, знайомство і спілкування з цікавими людьми, наявність хобі).
Е. Фромм: «Якщо людина хоче стати майстром у якому-небудь мистецтві, йому має бути підпорядковане все її життя. Власна особистість стає інструментом у практиці мистецтва, інструментом, який треба підтримувати в такому стані, щоб він міг виконувати свої особливі функції».
Професійна компетентність – це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватись Сучасний педагог повинен постійно слідкувати за досягненнями психолого-педагогічної науки, оволодівати цифровими навичками, мистецтвом комунікації, інноваційними методиками та технологіями, впроваджувати сучасні освітні інструменти та кращий педагогічний досвід, навчатися та розвиватися - саме такий учитель зможе забезпечити якість освіти та якісний освітній процес.
ВИСТУПИЛИ:
заступник директора,Данильчук Л.І., яка запропонувала колегам оцінити свою професійну компетентність та знайти шляхи підвищення її рівня. Анкета самооцінювання професійних компетентностей, дозволить не лише визначити свій реальний рівень, а й побудувати траєкторію подальшого розвитку. Для визначення своєї професійної компетентності необхідно прочитати запропоновані твердження, усвідомити й оцінити, якою мірою кожне з них відповідає вашій професійній діяльності та обрати один із варіантів відповідей:
так
швидше так
швидше ні
ні.
У анкеті самооцінювання потрібно поставити відмітку на перетині твердження та обраної міри оцінювання. Сподіваємося, що запропонована анкета сприятиме Вашому професійному розвитку. Ви зможете належним чином оцінити власні сили, виявити резерви для подальшого професійного зростання.
№ |
ТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ САМООЦІНЮВАННЯ |
Міра оцінювання |
|||
Так |
Швидше так |
Швидше ні |
Ні |
||
1. |
Знаю основні нормативні документи, в яких зазначені вимоги до змісту та результатів навчання учнів |
|
|
|
|
2. |
Володію методами і прийомами активізації навчальної діяльності учнів та використовую їх в освітній практиці |
|
|
|
|
3. |
Ураховую індивідуальні особливості учнів під час добору методів, прийомів і засобів навчання |
|
|
|
|
4. |
Знаю вимоги до формування/формую для кожного учня добірку його власних робіт, які відображають індивідуальний прогрес у навчанні й розвитку |
|
|
|
|
5. |
Володію різними прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
|
|
|
6. |
Створюю умови на уроці для розвитку мислення і творчої активності |
|
|
|
|
7. |
Розробляю з учнями критерії оцінювання їхньої роботи на уроці |
|
|
|
|
8. |
Маю досвід роботи з підготовки і реалізації різних заходів, проектів, програм, розробки дидактичних та методичних матеріалів тощо |
|
|
|
|
9. |
Формую в учнів уміння позитивного розв’язання конфліктів, досягнення компромісу, поваги до різних ідей тощо |
|
|
|
|
10. |
Враховую вимоги безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічні вимоги під час облаштування освітнього середовища |
|
|
|
|
11. |
Мої взаємовідносини з дітьми сприяють розвитку їх особистісних якостей (ініціативності, самостійності, лідерства, патріотизму тощо) |
|
|
|
|
12. |
Організовую навчальні осередки з доступними матеріалами, що відповідають рівню розвитку дітей та стимулюють їх до навчання |
|
|
|
|
13. |
Постійно на уроках підтримую мотивацію учнів, стимулюю їхній інтерес до навчання та спонукаю самостійно ставити і розв’язувати завдання |
|
|
|
|
14. |
Приділяю значну увагу розвитку громадянської компетентності та демократичних цінностей учнів |
|
|
|
|
15. |
Використовую навчальні матеріали, які відображають різні національні, етнічні, статеві та вікові особливості дітей |
|
|
|
|
16. |
Забезпечую ергономіку класу з урахуванням потреб та інтересів дітей |
|
|
|
|
17. |
Співпрацюю з батьками щодо планування та організації освітнього процесу |
|
|
|
|
18. |
Залучаю усіх дітей (у тому числі з особливими освітніми потребами) до активної участі в освітньому середовищі |
|
|
|
|
19. |
Підтримую дисципліну на уроці шляхом партнерської взаємодії з учнями та не використовую директивні методи |
|
|
|
|
20. |
Володію сучасними інформаційними технологіями та розвиваю власну інформатичну компетентність |
|
|
|
|
21. |
Надаю можливість дітям і батькам брати участь у розробці наочних матеріалів із урахуванням сімейних традицій та звичаїв |
|
|
|
|
22. |
Залучаю батьків до організації екскурсій, спортивних заходів, вистав, таборів, інших заходів під час канікул дітей |
|
|
|
|
23. |
Визначаю власні потреби щодо розвитку професійних компетентностей та складаю план професійного саморозвитку в контексті вимог Нової української школи |
|
|
|
|
24. |
Організовую зустрічі для батьків, де вони могли б обмінюватися своїм досвідом щодо виховання і навчання дітей |
|
|
|
|
25. |
Беру активну участь у формуванні професійного освітнього середовища |
|
|
|
|
26. |
Застосовую інформаційні ресурси (ТБ, радіо, преса, інтернет тощо) у своїй роботі |
|
|
|
|
27. |
Керую власними емоціями та зберігаю психологічну рівновагу в різних непередбачуваних ситуаціях |
|
|
|
|
28. |
Обмінююсь інноваційним педагогічним досвідом із колегами, беру участь у конкурсах професійної майстерності та галузевих об’єднаннях і спільнотах |
|
|
|
|
29. |
Розробляю методичні й дидактичні матеріали на засадах академічної свободи з метою досягнення високих результатів в освітньому процесі |
|
|
|
|
30. |
Здатний до об’єктивного самооцінювання та вважаю себе професійно успішним вчителем |
|
|
|
|
Отже, якщо на всі твердження ви сміливо можете відповісти «так», то у вас високий рівень професійної компетентності, якщо ж на деякі з запропонованих питань ви не дали стверджувальну відповідь, то це саме той напрям, який потребує розвитку.
Пропоную вам ще дізнатись, чи здатні ви до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії:
1. Аналізую сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формую і розвиваю власну інформатичну компетентність та визначаю шляхи подальшого саморозвитку.
2. Здійснюю оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховую його результати для професійного і особистісного зростання.
3. Беру участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.
4. Постійно співпрацюю з іншими вчителями для підвищення своєї власної та їхньої професійної компетентності.
Якщо ці твердження про вас, то ви здатні до професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії, якщо є «ні»– то це прекрасно, адже є над чим працювати!
Тож якщо Ви бажаєте професійно розвиватись, розробіть власний перспективний план професійного розвитку, включіть в нього участь в освітніх, методичних заходах, публікацію своїх розробок, використання соціальних мереж для створення та просування власного бренду, створення та використання власного сайту-портфоліо для саморозвитку в мережі Інтернет. Не зупиняйтесь на досягнутому, рухайтесь вперед, пізнавайте нове, вдосконалюйтесь!
УХВАЛИЛИ:
1. Педагогічним працівникам:
1.1. Опрацьовувати нормативно-правові документи в галузі загальної середньої освіти та основні документи, що регулюють професійну діяльність вчителя
Постійно
1.2. Розробити власний перспективний план професійного розвитку
До 01.11.2022
1.3. Спланувати та реалізувати участь в освітніх, методичних заходах, публікацію власних розробок, використання соціальних мереж для створення та просування власного бренду, створення та використання власного сайту-портфоліо для саморозвитку в мережі Інтернет.
До 01.11.2022
1.4. Зареєструватися на дистанційний курс «Персональний бренд вчителя: створення та просування» за покликанням https://teach-hub.com/personalnyj-brend-vchytelya/
За бажанням
1.5. Підвищувати кваліфікацію щляхом щорічної курсової перепідготовки, самоосвітньої діяльності: навчанням на освітніх платформах, участю у вебінарах, конференціях, семінарах, тренінгах, виставках, професійних конкурсах тощо
Постійно
1.6. Долучитися до сертифікації, навчання освітніх експертів, супервізорів
За бажанням
За- 25 Проти-0 Утримались-0
2.СЛУХАЛИ
заступника директора Данильчук Л. І., яка зазначила, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022 (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022, від 14.03.2022 №259/2022, від 18.04.2022 №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022) освіта в Україні та в нашому закладі реалізується в умовах воєнного стану, а освітній процес організовується відповідно до сучасних викликів. Адміністрацією закладу, зроблено акцент на створення максимально безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу, забезпечення всім дітям, незалежно від їхнього місцеперебування, безперервного та рівного доступу до навчання з урахуванням безпекової ситуації, організацію психологічної, методичної й інформаційної підтримки всіх учасників освітнього процесу, збереження мережі закладу та складу працівників, створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників з огляду на нинішні обставини, налагодження ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу.
24 лютого 2022 року - дата, яка стала точкою відліку нової реальності для України. Війна кардинально змінила наші життя, змусивши по іншому розставляти пріоритети. Упродовж короткого часу було сформовано засади інституційно-правового регулювання освітньої сфери на період дії воєнного стану. Таке регулювання здійснюється в межах і відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (зі змінами та доповненнями), Закону України від 15.03.2022 №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України від 04.04.2022 № 1/3872-22 "Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій", Постанови КМУ від 24 червня 2022 р. №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», наказу МОН від 01.04.2022 року №290 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року», листа МОН України від 30 червня 2022 року №1/7322-22 «Про організацію 2022-2023 навчального року», листа МОН України від 11 липня 2022 року №1/7707-22 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану», листа МОН України від 25.04.2022 № 1/4444-22 "Про оплату праці працівників закладів освіти", листа МОН України від 16.04.2022 № 1/4202-22 "Щодо зарахування до 1-го класу закладів загальної середньої освіти", листа МОН №1/3737-22 від 29.03.2022 "Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні", листа МОН №1/3370-22 від 06.03.2022 "Про оплату праці працівників закладів освіти під чс призупинення навчання", листа МОН №1/3454-22 від 15.03.2022 "Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році", листа МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 "Про зарахування до закладів дошкільної дітей із числа внутрішньо переміщених осіб", листа МОН №1/9-766 від 12.12.2019 "Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками", листа МОН України від 19.08.2022 №1/9530-22 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році», повноважень місцевих органів влади та розпорядчих актів управління освіти.
Важливим організаційним завданням було створення максимально безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу, адже головним пріоритетом є життя і здоров’я кожного учасника освітнього процесу, а найважливішою метою нашої діяльності в умовах війни є перетворення нашого закладу освіти на територію безпеки. Саме тому проведено реконстукцію та обладнання найпростішого укриття - перевірку закладу, укриття та територій фахівцями Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) , готовності системи оповіщення, приведення евакуаційних шляхів у відповідність із нормами законодавства, створення запасів матеріалів, обладнання, інструменту, води та медичних засобів у закладі, проведення тренувань при оголошенні сигналу повітряної тривоги, навчань з мінної безпеки ( перегляд фільмів), затверджені інструкцій, алгоритмів дій при сигналах оповіщення.
Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для нас умовах. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для вчителів. У непрості часи війни діти так само переживають стрес і тривогу. Їх відчуття підсилені тим, що вони не завжди розуміють, що відбувається. Тому особливу увагу і на уроках і при роботі з класом варто приділити навчанню учнів розуміти, виражати та керувати власними емоціями. Для цього варто застосовувати спеціальні вправи, використовувати різні психологічні практики. Під час війни наш заклад стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи ліцею та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і безпечним для дітей та педагогів.
Найбільш оптимальною та безпечною формою організації освітнього процесу в умовах воєнного стану - є дистанційний формат навчання. Але враховуючи безпекову ситуацію та бажання батьків, у нашому закладі, запроваджено очно/змішаний формат навчання: потижневе чергування очного та з використанням технологій дистанційного навчання освітнього процесу в ліцеї. Корисними стали напрацьовані під час пандемії коронавірусу модель дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах.
В умовах війни варто оптимізувати навчальне навантаження, дотримуючись норм нового Санітарного регламенту. Розклад занять в умовах війни є гнучким та регулюється залежно від сигналів оповіщення про небезпеку. Вчителі корегують календарні плани, чергуючи лекційне і практичне вивчення тем, створюючи для дітей комфортну, довірливу обстановку.
Оскільки освітній процес, частково, здійснюється із застосуванням технологій дистанційного навчання, вчителі постійно повторюють з дітьми правила роботи в інтернеті, з онлайн-платформою Нuman, хмарним сервісом Google Meet, з онлайн-ресурсами (наприклад Всеукраїнська школа онлайн, Всеосвіта, На урок тощо. Обов’язковим є виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.
Оскільки використання групових, колективних форм роботи є ускладненим в умовах дистанційного навчання, варто робити акцент на дискусійних, партнерських варіантах і формах актуалізації опорних знань та закріплення теоретичного матеріалу, що сприятимуть розвитку актуальних соціальної та громадянської ключових компетентностей. Тому під час онлайн-навчання педагоги проводять консультації з дітьми, бесіди, інтерактивні ігри, допомагають їм у цьому асистенти вчителів.
Із власного досвіду зазначу, що користуючись педагогічною автономією, кожен вчитель може виділити теми, без яких неможливе розуміння змісту предмета в наступних класах та, відповідно, перерозподілити години. Практичну частину навчальних програм (експериментальні, практичні, лабораторні роботи тощо) можна розділити на дві частини: віртуальну (маючи відповідний контент, вчитель може проводити з учнями онлайн-заняття або давати як самостійну роботу вдома); домашню (в такому випадку можна використовувати підручні матеріали, що є в кожної дитини вдома, вчителеві ж важливо створити для учнів чіткі алгоритми з обов’язковими настановами з безпеки життєдіяльності). Під час планування уроків в синхронному режимі доцільно використати такі заняття для консультацій, обговорень найбільш складних питань, проведення віртуальних експериментів, лабораторних, практичних робіт, розв’язування задач. Застосування технології «перевернутий урок» буде корисним для опанування учнями навчального матеріалу в асинхронному режимі. Для посилення формування стійкого інтересу учнів до наук, навичок розв’язування проблем, застосування отриманих знань в реальному житті. Учням можна запропонувати завдання творчого, дослідницького характеру, ця робота може бути організована в рамках самостійної дослідницької та проєктної діяльності з онлайн-обговоренням результатів.
Донесіть до учнів думку про те, що щодня, не зважаючи на хочу/не хочу, можу/не можу, ми всі маємо виконати декілька задач: соціальну, фізичну і когнітивну. Ми повинні підтримувати спілкування з родичами та знайомими, задати хоч одне питання «як ти там?», бо єдність та підтримка важливі для всіх.
Нам потрібен рух, особливо у стресі – це стабілізує, приводить до тями і надає сил для подальших дій. Хоча б три присідання або ходьба колами, будь-який активний і хоча б відносно інтенсивний рух.
А ще нам потрібні наш мозок і здатність вчитись, запам’ятовувати і аналізувати. Тож вкрай важливо задіяти цю функцію. Щодня хоча б щось одне вивчити і запам’ятати: іноземне слово, інструкцію з надання медичної допомоги чи іншу корисну інформацію. Важливо не просто подивитись, а саме вивчити!
Дотримання цих простих правил та порад допоможе зберегти нормальний емоційний стан наших дітей. А академічні знання ми обов’язково надолужимо після стабілізації ситуації.
Цінним під час кризових ситуацій залишається спілкування з учнями, батьками, колегами. Саме комунікація сприяє, що учні, батьки завжди мають інформацію щодо організації освітнього процесу дітей. Із метою налагодження комунікації між учасниками освітнього процесу створені учнівські, батьківські, педагогічні групи, чати. Постійно оновлюється інформація на сайті закладу на сторінках у соціальних мережах. Організовуються, враховуючи безпекову ситуацію онлайн зустрічі, індивідуальні зустрічі. Батьки можуть долучитися до онлайн-уроків, Після цього вони матимуть змогу оговорити всі питання з вчителем з внесенням зауважень та пропозицій. Найбільш важливим є можливість поцікавитися справами учнів, їх настроєм, відзначити їх успіхи, захопити дітей, подарувати їм натхнення, розвеселити та хоч на годинку перемкнути від тих обставин, у яких ми всі зараз перебуваємо.
В умовах воєнного стану зазнає змін і організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна й методична підтримка педагогів. Незважаючи на складний час, усі педагогічні працівники пройшли курси підвищення кваліфікації, долучилися до серії освітніх курсів, семінарів, вебінарів тощо прослухали ряд вебінарів щодо роботи в умовах воєнного стану, беруть участь у волонтерській діяльності, організовують участь учнів у різноманітних конкурсах, проєктах, заходах.
Не зайвим буде нагадати вчителям про турботу про себе. Пам’ятайте: для того, щоб надавати допомогу іншим, необхідно відновлювати свій власний ресурс, задовольняти свої базові потреби та адаптуватися до викликів часу.
ВИСТУПИЛИ:
Горобей К.А., класний керівник, 9 класу, яка ознайомила присутніх із алгоритмом організації навчання дітей, що знаходяться за кордоном.
Згідно із Конституцією України, кожна людина має право на освіту. Тому одним з ключових завдань підтримки українських учнів, які були вимушені залишити Україну через військову агресію, є збереження зв’язку з українською системою освіти, забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою, особливо вивчення української мови, літератури та історії, а також отримати документи про освіту. Одночасно важливо, щоб освіта і навчання сприймалися як чинник стабільності, а не додаткове джерело стресових ситуацій.
Крім цього, дитина може навчатись у школі України дистанційно, і піти до школи в країні, де перебуває. Дехто поєднує навчання і там, і там.
Для наших учнів постійно доступні та оновлюються відеоресурси, навчальні матеріали, електронні (pdf) версії шкільних підручників, які можна безкоштовно завантажити в електронній бібліотеці Інституту модернізації змісту освіти України.
У нашому закладі запроваджено змішаний формат навчання, створені облікові записи для усіх учнів закладу та налагоджено контакти з усіма учасниками освітнього процесу, зокрема з учнями, що перебувають за кордоном.
7 учнів нашого закладу комбінують навчання у школі за кордоном та в Україні. Основний час для навчання дитина приділяє школі за кордоном, водночас, у вільний час, виконує наші завдання та консультуючись з педагогами. Вчителі слідкують за навантаженням на дитину, оскільки вчитись у двох школах одночасно непросто. По закінченню навчального року учні зможуть отримати свідоцтво досягнень, табель та свідоцтво про освіту з результатами навчальної діяльності.
Наш заклад пропонував декілька форм для дітей, які знаходяться за кордоном.
Екстернат – навчання, коли учень або учениця може самостійно, зокрема в прискореному режимі, опанувати програму та, відповідно, отримати документ про освіту. Війна та перебування дитини за кордоном є підставами навчатись на екстернаті ( 2 учні 11 класу).
Сімейна (домашня) форма. Коли навчання дитині організовують батьки, а оцінюють педагоги ( 5 учнів). Вчителями-предметниками складені індивідуальні навчальні плани для здобувачів освіти за індивідуальною формою (сімейною) та графік проведення перевірних робіт.
Отже, завдання кожного педагога налагодити контакт зі своїми учнями, залучаючи до активної роботи під час онлайн-уроків, надаваючи консультації, поради, комфортне спілкування та забезпечити постійний зворотній зв’язок у будь-який можливий спосіб.
ВИСТУПИЛИ:
заступник директора, яка запропонувала педагогічним працівникам ознайомитись та доповнити чек-лист «Освіта у воєнний час», який допоможе ефективно організувати освітню діяльність, встановити співпрацю з учнями в умовах правового режиму воєнного стану.
Чек лист» Освіта у воєнний час»
Як спланувати онлайн-урок?
▶ Прорахуйте всі етапи та моменти дистанційного навчання. Ментальна мапа дистанційного навчання, вибір платформи, час та графік онлайн-уроків, форми роботи, процес зворотного зв’язку - усе це не просто елементи, а система, яка добре працює, якщо продумана наперед. Тож не пошкодуйте часу і розберіться, як ви можете організувати ефективне дистанційне навчання учнів в умовах війни.
▶ Не уникайте розмов про війну. Обговорюйте ситуацію, що склалася, акцентуйте увагу на позитивних моментах, відзначайте навіть маленькі успіхи, перемоги. Так ви зможете зменшити напругу та встановити довіру з учнями.
▶ Додайте безпрограшний елемент. Подумайте про так би мовити ударні моменти, цікаві ігри, які привертають увагу учнів до заняття та спрацьовують найбільш ефективно. Вправи, які учні виконують у режимі реального часу, усні відповіді школярів, короткі відповіді в чаті - ось те, що найкраще працює в дистанційному навчанні.
▶ Забезпечте збалансованість онлайн-уроку. Не варто перевантажувати заняття ані інформацією, ані веселощами: усього має бути в міру. Зробіть акцент на вирішенні потреб та запитів учнів. У межах кожного уроку і теми варто мати кілька опцій та пропонувати їх дітям. Особливо це важливо в умовах війни, коли щоденний стрес і так надто великий.
▶ Домашні завдання. Доцільність та обсяг домашніх завдань визначайте індивідуально, зважаючи на психоемоційний стан учнів, але не перевантажуйте дітей.
Які платформи використати?
▶Всеукраїнська школа онлайн. Щоб зробити навчання ще доступнішим, кожен учень і вчитель зможуть завантажити на свій смартфон чи планшет мобільний додаток «Всеукраїнська школа онлайн». Тож користуючись ВШО в мобільному додатку, учні суттєво оптимізують трафік мобільного інтернету. Ще один плюс додатка ВШО — зручний інтерфейс.
▶ Ютуб, мейл, Viber, власний сайт, блог, сторінка у соціальній мережі - все можна використати для поширення освітніх матеріалів. Опрацюйте разом з учнями на відеоконференціях через Zoom чи Google Meet.
▶learningapps.org - це система готових вправ з різних предметів, та ще й з можливістю автоматичної перевірки системою. Створіть папку класу, залийте туди вправи — вже наявні там чи створені вами. І можете моніторити виконання цих вправ.
За допомогою чого перевірити знання учнів
▶ ClassTime Цей тестовий сервіс - безкоштовний. Вчитель може використати 9 абсолютно різних і нестандартних типів запитань. Є відкриті запитання, запитання на встановлення відповідності, можливість дати розлогу відповідь. На закріплення знань учням можна давати контрольний тест через цю ж платформу. Також можете створити опитування і надати доступ до нього дітям.
▶Google Forms (Гугл Форми) – це безкоштовний онлайн-сервіс для збирання інформації за допомогою опитувань, тестів та отримання зворотного зв’язку. Вся інформація, яка вноситься респондентами, автоматично потрапляє до Google Таблиць і завдяки такій функції можна швидко проаналізувати дані, оцінити учнів з мінімальними витратами часу і зусиль. Для того, щоб почати використовувати Google Forms потрібно лише виконати вхід до облікового запису Google.
▶Онлайн тести На урок, інтерактивні завдання для контролю знань та засвоєння вивченого матеріалу. Обирай для себе тест, або скористайся кодом, який надав учитель для виконання домашнього завдання.
Як створити власні матеріали?
Оберіть улюблені онлайн-інструменти та відточіть майстерність.
▶ EdTed та Edpuzzle Учні встановлюють застосунок на телефоні та вводять код класу, який дає вчитель. У цьому класі будуть з’являтися завдання від педагога. Коли учні переглядають навчальне відео, воно зупиняється на певній секунді та спливає завдання від учителя. Його треба виконати одразу, і тільки потім можна буде рухатися далі.
▶ Quizizz Готові вікторини з предметів і розробка авторських. Цей сервіс англомовний, але у використанні інтуїтивно зрозумілий, тож хай це вас не відлякує, адже там вже є чимало готових тестів з різних предметів українською мовою. Щоб створити свою першу вікторину для класу — просто зареєструйтесь.
▶ slides.com Створення крутих презентацій. Тут ви створите крутезні інтерактивні онлайн-презентації. Можна легко підібрати дизайн, додати фото, зображення, посилання на відео. Окрім традиційних презентацій сервіс дає змогу створювати мультимедійні проєкти/лонгріди (невеликі історії з малою кількістю лаконічного тексту та великою кількістю візуальних засобів).
▶ Kahoot – надає багато інструментів для створення дидактичних вправ. Підходить як для заняття в класі, так і для позакласного навчання. До виконання завдань можна підключити необмежену кількість учасників. Учні в режимі онлайн можуть спостерігати за грою та бачити, хто стає переможцем.
▶ AWW board, Draw Chat, Miro, WhiteboardFox - віртуальні інтерактивні дошки - це сервіс, який працює як дошка для спільної роботи онлайн. Робота онлайн дошки виглядає так: у вас є робочий простір, "білий аркуш", на якому ви можете виконувати якісь дії. Одночасно з вами в режимі реального часу цей робочий простір і всі зміни на ньому бачать люди, яким ви надали доступ.
Як знизити тривожність учнів?
▶Пролийте світло на жорстокість. Обговоріть з дітьми їхні страхи та почуття. Зараз це надзвичайно важливо, а замовчування точно не призведе ні до чого хорошого. Дайте ім’я страху, а якщо є можливість — намалюйте його. Візуалізація страху — один з найефективніших методів боротьби з ним.
▶Зупиніть відчуття безпорадності. За можливості залучайте дітей до різних ініціатив та допомоги іншим. Долучайте їх до кіберініціатив. Деякі з них навіть розроблені у формі гри. Навіть зйомка відео в ТіkТоk — вже великий внесок. Або пост у соцмережах. Дія завжди ефективніша в боротьбі з тривожністю за бездіяльність, а будь-яку дію завжди можна зробити елементом уроку.
▶Розробіть плани про безпеку. Як поводитися під час повітряної тривоги? А під час артилерійського обстрілу? Що таке зелений коридор і як правильно ним користуватися? Що таке речі першої необхідності? Що робити, якщо загубилися? Пояснюйте все це дітям. І будуйте плани поведінки в ризикових ситуаціях. Діти — це маленькі дорослі. Залишати їх непоінформованими — погана ідея.
▶Збудуйте машину часу. Запропонуйте своїм учням (або своїм дітям) збудувати чи уявити машину часу. Ця машина здатна перенести вас у різні історичні епохи. Щойно опинитеся там, проаналізуйте разом з дітьми, з якими труднощами стикалися люди під час війни. Спробуйте порівняти ваше становище зі становищем та умовами, в яких жили люди в ті часи.
Як надихнути учнів у цей непростий час
▶Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії учням. Надихати можна і героїчною історією українського народу. Шукайте героїв та героїнь як у фольклорі, так і в сучасних реаліях. Легенди про вкрадений танк та збитий банкою помідорів дрон це просто must have.
▶ Зверніться до творчості Тараса Шевченка. Зараз він як ніколи актуальний. І акцентуйте, що «на оновленій землі врага не буде супостата» і «поборемо». Бо це правда.
▶ Показуйте власний приклад. «Дорослий» дорослий у цій ситуації — найкраща опора для дитини.
УХВАЛИЛИ:
1. Педагогічним працівникам:
1.1. Долучитися до вебінару «Альтернативна комунікація за допомогою карток PECS «Бути почутими»» https://vseosvita.ua/webinar/alternatyvna-komunikatsiia-za-dopomohoiu-kartok-pecs-buty-pochutymy-786.html
До 01.12.2022
1.2. Опрацювати порадник для вчителів «Активності для учнів та учениць у бомбосховищах шкіл» https://znayshov.com/News/Details/navchalno-metodychni_posibnyky_dlia_pedahohichnykh_pratsivnykiv/1
До 10.11.2022
1.3. Скористатися Чек листом «Освіта у воєнний час»
Із 28.10.2022
2. Класним керівникам:
2.1. Контролювати присутність на уроці, надання зворотного зв’язку, учнів, що навчаються дистанційно
Постійно
2.2. Опрацювати корисні поради щодо навчання, надання психологічної підтримки дітям та батькам під час війни за покликанням https://osvitanow.org/
До 10.11.2022
За- 25 Проти-0 Утримались-0
3.СЛУХАЛИ:
Туринську Н.П., класного керівника 5-го класу, яка поділилась результатами спостережень за адаптацією п’ятикласників до умов навчання в середній ланці, особливостями навчання в НУШ в якості п’ятикласників. Виділила окремі позитивні сторони освітнього процесу, зазначила проблемні питання, які потребують опрацювання та удосконалення.
ВИСТУПИЛИ:
Вчителі – предметними проінформували результати моніторингу порівняльних діагностувальних робіт п’ятикласників з навчальних предметів.
Заступник директора Данильчук Л.І. проаналізувала результати класно-узагальнюючого контролю у 5 класі закладу.
Практичний психолог, Торуцька В.М., проінформувала педагогів про психологічний аспект адаптації п’ятикласників,зокрема зазначила, що під час переходу учнів із початкової до основної школи у них значно зростає нервово-психічне напруження та напруження серцево-судинної системи. Тому в перші дні навчання у п’ятому класі в учнів спостерігається низький рівень працездатності, уваги.
П’ятикласники адаптуються до нових умов навчання так само складно, як і під час вступу до школи. Особливі труднощі в адаптації переживають ті учні, які до п’ятого класу перейшли з іншої школи, а інколи — з іншого населеного пункту.
Зазвичай п’ятикласники переходять до кабінетної системи, у них збільшується обсяг і зміст навчальної програми. Все це впливає на емоційний стан школярів.
Отже, серйозними випробуваннями для психіки учня п’ятого класу є:
різка зміна умов навчання;
розмаїтість і якісне ускладнення вимог, що висувають перед учнем різні вчителі-предметники;
зміна позиції старшого учня у початковій школі на наймолодшого в основній.
Більшість учнів переживають перехід із початкової школи до основної як важливий крок у своєму житті. Поява декількох учителів-предметників із різними вимогами, характерам стилем викладання є для них очевидним показником дорослішання.
Дехто з учнів п’ятого класу усвідомлює своє нове становище як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки з учителями. Ці учні з гордістю розповідають батькам, родичам і друзям про свої успіхи в школі.
Умови, що змінилися з переходом учнів до основної школи, характеризуються високим рівнем вимог до:
інтелектуального й особистісного розвитку учнів;
ступеня сформованості знань, умінь і навичок.
Після переходу до основної школи в житті учнів відбулися такі зміни:
збільшився обсяг і кількість навчальних предметів;
посилилося значення багатопредметного навчання;
розширилося коло вчителів-предметників, з якими учні мають систематично спілкуватися;
на зміну першій учительці прийшов класний керівник.
Для учнів у цей період характерні, зазвичай:
низька організованість;
неуважність і недисциплінованість на уроках;
зниження інтересу до навчання і його результатів;
зниження самооцінки;
високий рівень тривожності.
Причини труднощів адаптації:
недосконала система організації освітнього процесу;
відсутність чітких вимог до учня;
дезорганізованість педагогічного та учнівського колективів;
неправильні методи виховання в сім’ї;
несприймання дитини;
відсутність єдиних вимог з боку батьків;
жорстоке ставлення до дитини;
занадто лояльне ставлення до дитини;
особливості розвитку дитини;
несформованість емоційновольової сфери;
слабка саморегуляція поведінки;
психофізіологічні особливості дитини;
слабкий тип нервової системи;
підвищена емоційна чутливість;
переважання процесів збудження над процесами гальмування.
До вищезазначених причин сьогоднi варто додати й дистанцiйну форму навчання, карантиннi обмеження та воєнний стан.
За результатами психологічної діагностики у 5 класі отримано такі результати:
високий рiвень адаптації мають 30 % учнів;
середній рівень адаптації мають 5 % учнів;
низький рівень адаптації мають 65 % учнів.
Загалом клас згуртований, учні мають добре налагоджену комунікацію з класним керівником. Проте переважна бiльшiсть дiтей мають високий рівень тривожності. Ймовірніше, причиною його є війна і її наслідки.
У підлітків ще не сформована психіка, тому вони все сприймають через призму емоційного стану дорослих. Таким чином, спершу дорослі мають стабілізувати свій емоційний стан, щоб ефективно працювати з підлітками. В цьому допоможуть вправи та методики та стабілізацію психо-емоційного стану: релаксаційні, дихальні, вправи на заземлення, фітотерапія, самомасаж тощо.
Адаптацію учнів до основної школи затримують неузгоджені, інколи навіть суперечливі вимоги вчителів. Перебуваючи у ситуації множинності вимог, учні мають навчитися враховувати, зіставляти ці вимоги, долати пов’язані з ними труднощі. Усі ці вміння знадобляться їм надалі, навіть після завершення навчання у школі.
Дезадаптація учнів — це порушення процесу пристосування учнів до нових умов навчання, що характеризується зниженням успішності в навчанні, неадекватною поведінкою учнів, заниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності
Труднощі в учнів п’ятих класів може спричинити також необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу, особливостей мовлення, стилю викладання вчителів-предметників. Адже в початковій школі не треба було так часто налаштовуватися на зміни під час перебування на різних уроках.
Трапляються ситуації, коли, перейшовши до п’ятого класу, учні-відмінники у початковій школі мають середній рівень навчальних досягнень в основній. Це є закономірним результатом розходження цілей, які ставлять перед собою початкова й основна школа. Тому вже у початковій школі потрібно на належному рівні розвивати інтелектуальні здібності учнів, щоб цей процес ефективно продовжувався в основній.
Несформованість понятійного мислення в учнів п’ятих класів також є причиною дезадаптації. Операційна система інтелектуальної діяльності учнів має відповідати операційній системі, що використовують під час викладання предметів. Якщо учні оволодіють понятійним мисленням — вони легко розумітимуть та узагальнюватимуть матеріал, що їм пояснюють на уроках та з яким вони ознайомлюються у підручниках.
Якщо понятійне мислення в учнів не сформувалося, вони можуть образно уявляти наукові факти та положення, але здебільшого їм доводитиметься заучувати викладену на уроках та в підручниках інформацію. Наявність цього факту не одразу можна помітити під час уроків історії, біології чи географії. Однак щодо математики та фізики — вона очевидна. Гуманітарні науки такі учні можуть деякий час заучувати і як наслідок — отримувати високі бали. Проте на запитання наприкінці параграфа більшість учнів з несформованим понятійним мисленням не зможуть дати зв’язної відповіді. Через це навчання для них стає неповноцінним, а з деяких предметів — неможливим.
Акценти для вчителя-предметника
Засвоюючи зміст уроків, учні мають правильно розуміти всі наукові терміни, якими послуговується вчитель-предметник, а також ті, що трапляються в текстах підручників.
Учителі-предметники мають:
навчити учнів користуватися різними типами словників;
привчити учнів систематично послуговуватися джерелами інформації.
Водночас важливо роз’яснити учням, що неповне, неточне розуміння лексичного значення слів зумовлює хибне сприйняття чи нерозуміння навчального матеріалу.
Отже, для забезпечення швидкої адаптації п’ятикласників варто враховувати їх психо-емоційний стан, рівень знань здобутих у початковій школі, індивідуальні психологічні та вікові особливості а також рівень розвитку мисленнєвих операцій.
УХВАЛИЛИ:
1. Заступнику директора з навчально-виховної роботи Данильчук Л.І.:
1.1 Узяти під контроль організацію освітнього процесу, спрямовану на
підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-го класу та
усунення проблем наступності в навчанні.
Протягом року.
1.2 Здійснювати контроль за діяльністю класного керівника, учителів-предметників, що працюють у 5-му класі, з урахуванням специфіки
даного періоду й результатів діагностики.
Протягом року.
1.3 Систематично аналізувати проблемні ситуації в навчально-виховній
роботі з учнями 5-го класу з залученням класних керівників, учителів- предметників, психолога.
Протягом року.
1.4 Забезпечити науково-методичну базу для роботи вчителів у 5-их класах з урахуванням особливостей перебігу процесу адаптації та психологічними
новоутвореннями підлітків.
Протягом року.
2. Заступнику директора з виховної роботи Черниш О.С.:
2.1. Посилити контроль за дотриманням Єдиних вимог учнями 5-го
класів щодо зовнішнього вигляду, культури спілкування, моральноетичних норм поведінки взакладі та громадських місцях.
2.2. Спрямувати роботу класного керівника на створення позитивних
умов для ефективної адаптації учнів 5 класів.
Протягом року
3. Учителям- предметникам:
3.1. Формувати співробітництво «учитель-учень» на основі
доброзичливості, довіри та співробітництва, враховуючи принципи
індивідуальності та гуманістичного підходу до особистості.
Постійно
3.2 Будувати навчально-виховний процес з урахуванням вікових та
індивідуальних особливостей учнів 5-го класу.
Протягом року
3.3 Узяти під чіткий контроль роботу з учнями високого рівня навченості
для недопущення зниження якості навчання.
Протягом року
3.4 Систематично впроваджувати в процесі навчання заохочування та
стимулювання учнів з метою підвищення мотиваційних потреб.
Протягом року
3.5 Здійснювати педагогічний супровід учнів, які потребують підвищеної
уваги з боку педагогічного колективу,в тому числі учнів з низьким рівнем навчання.
Протягом року
3.6 Учителям проводити роботу з питань покращення навчальних досягнень, використовуючи новітні методи навчання.
Протягом року
4. Класному керівнику 5-го класу:
4.1 Спрямовувати навчально-виховний процес в 5-му класі на розвиток творчих здібностей, дисциплінованості, самостійності учнів.
Протягом року
4.2. Приділяти значну увагу учням з недостатнім рівнем адаптаційних
складових.
Протягом року
4.3. Підтримувати постійний зв'язок з батьками учнів, які мають
підвищений рівень тривожності та емоційної нестабільності, гіперактивність та низьку самооцінку.
Протягом року
4.4 Проводити заходи, які сприяють розвитку колективізму та згуртованості в класному колективі та формувати почуття власної гідності в учнів з низьким соціальним статусом в класі.
Протягом року
4.5. Формувати в учнях 5-го класу активну громадську позицію, морально-етичні принципи, культуру поведінки та позитивне ставлення до навчання.
Протягом року
4.6. Проводити індивідуальні бесіди з учнями 5-го класу з метою виховання почуття колективізму.
Протягом року
5. Практичному психологу:
5.1. Здійснювати психологічний супровід учнів, які потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу.
Протягом року
5.2. Розробити та провести індивідуальні та групові корекційні заняття
з учнями, які потребують психологічної підтримки, розвитку пізнавальної
сфери, мають занижену самооцінку, підвищену тривожність.
ІІ семестр
5.3. Звертати особливу увагу на учнів, які мають недостатній рівень
адаптованості.
ІІ семестр
5.4 З метою вивчення перебігу процесу адаптації учнів 5-го класу провести повторне діагностичне дослідження пізнавальної, емоційної сфери та рівня тривожності.
ІІ семестр
5.5. Надавати інформацію вчителям – предметникам, класному
керівнику стосовно психологічних, вікових, соціальних особливостей учнів 5 класу.
Постійно
5.6
Спрямувати психологічну роботу на
створення позитивних умов для ефективної
адаптації учнів 5 класу.
4.СЛУХАЛИ:
Заступника директора Данильчук Л.І., яка на основі класно-узагальнюючого контролю освітнього процесу у 5 класі окреслила стан, проблеми, перспективи навчання п’ятикласників.
ВИСТУПИЛИ:
Заруцька Г.І., вчителька зарубіжної літератури, яка наголосила на необхідності відвідування вчителями-предметниками уроків учнів 4 класу з метою налагодження наступності навчання між початковою освітою та середньою ланкою.
УХВАЛИЛИ:
4.1. Залучити членів педколективу до самоактуалізації та самореалізації з питань наступності в процесі навчання при переході до середньої
ланки освіти.
Протягом року.
4.2. Удосконалювати роботу щодо організації зв’язків між педагогами
різних ступенів навчання: учителів-предметників, класних керівників з учителями початкових класів.
Березень 2023 рок
За- 25 Проти-0 Утримались-0
5. СЛУХАЛИ:
заступника директора Черниш О.С., яка зазначила, що на сьогоднішній день наша держава потребує громадян нової формації. Громадян компетентних, відповідальних, здатних приймати рішення, мислити неординарно, а головне – любити і бути відданими своєму народу і своїй Батьківщині – Україні. Питання виховання громадянина-патріота – це питання підготовки дітей до майбутнього життя. Ось чому, нам необхідні знання і досвід з виховання підростаючого покоління – патріотів та підтримка дітей, чиї власні переконання спрямовані на активну участь у громадському житті, дітей, які мають організаторські здібності, усвідомлюють себе потенційними лідерами, громадянами власної держави, мають бажання використовувати свій потенціал заради майбутнього України.
Україна… її майбутнє в руках молоді. Нині юні громадяни стають безпосередніми учасниками суспільних процесів держави, тому серед виховних напрямів навчальних закладів пріоритетним є патріотичне й громадянське виховання, як стрижневі, що відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності. В умовах, коли Україна, з одного боку, вкотре перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, а з іншого – знаходиться у стані загрози її національної безпеки, національно – патріотичному вихованню належить пріоритетна роль. На сучасному етапі розвитку українського суспільства проблема патріотичного виховання є надзвичайно актуальною, оскільки сучасні школярі забувають своє коріння, не знають історії. На сьогоднішній день ми маємо знецінення традиційних моральних цінностей, пропаганду жорстокості, насильства, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу. В контексті подальшої розбудови суспільства стоїть потреба у формуванні активної, творчої особистості учня-патріота, від діяльності якого у майбутньому значною мірою залежатиме духовний розвиток і добробут Української держави. «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», – зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
Патріотизм є сьогодні нагальною потребою суспільства, оскільки лише високий рівень патріотизму населення здатний забезпечити соціально-політичну стабільність та гідне місце держави в цивілізованому світі. Суспільство зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на національній та морально-етичній основі.
Провідні ідеї та основи національно-патріотичного виховання знайшли своє відображення у державних нормативно-правових актах, зокрема у Конституції України, Законі України «Про освіту», Законі України «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)», Національній стратегії розвитку освіти в Україні та Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді до 2025 р., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від (наказі МОН) 06.06.2022 №527.
Серед основних складових національно-патріотичного виховання в концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.
По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.
У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.
Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.
З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:
– у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
– формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;
– виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;
– сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;
– плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;
– через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;
– здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.
Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.
Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.
Також класні керівники, вчителі мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників ювенальної превенції.
Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.
УХВАЛИЛИ:
5.1. Впроваджувати у виховну систему школи інноваційні форми і методи, які забезпечують ефективність національно-патріотичного виховання учнів. Постійно
5.2. Надавати методичні рекомендації класним керівникам щодо планування виховної роботи з учнівськими колективами, спрямованої на виховання свідомого громадянина, патріота своєї держави.
Протягом навчального року
5.3. Педагогу-організатору Роман Ю.Р.:
5.3.1. Створювати умови діяльності учнівської ради на принципах активної громадянської позиції.
Постійно
5.3.2. Продовжити розвиток волонтерського руху, залучення учнів до акцій. Постійно
5.4. Класним керівникам:
5.4.1. Опрацьовувати основні документи, методичні рекомендації, що регулюють виховну роботу в 2022 -2023 н.р.
Протягом року
5.4.2. Опрацювати порадники для вчителів Дитинство під час війни. Які навички ми маємо дати дітям для їхньої безпеки? https://znayshov.com/FR/12795/605.pdf
Формування в учнівської молоді життєво необхідних компетентностей щодо захисту України https://znayshov.com/FR/10657/472.pdf
До 10.12.2022
5.4.3. Активізувати співпрацю з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.
Протягом року
5.4.4. Активізувати роботу щодо впровадження ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання школярів у класних колективах відповідно до Указу Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання».
Постійно
5.4.2. Забезпечити використання державної символіки, наочної агітації патріотичного спрямування під час проведення виховних заходів.
Постійно
5.4.3. Удосконалювати роботу по формуванню в учнів громадянської активності, патріотичних почуттів, моральних якостей шляхом використання інтерактивних методів виховання.
Постійно
5.4.4. Спрямовувати роботу на формування у молодіжному середовищі шанобливого ставлення і поваги до ветеранів війни та учасників бойових дій, що відбуваються на сході України.
Постійно
5.4.5. Надавати методичну допомогу батькам щодо формування і розвитку в дітей позитивного ціннісного ставлення до суспільства, держави, народу.
Постійно
5.4.6. Планувати відвідування музеїв національно-патріотичного профілю сіл та міст України.
Постійно
5.5. Учителям – предметникам:
5.5.1. Посилити виховну спрямованість кожного уроку та виховних форм діяльності відповідно до Методичних рекомендацій щодо національнопатріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладів, згідно Указу Президента України від 13 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання».
Постійно
5.5.2.Тісно співпрацювати з класними керівниками для досягнення результативності у освітньому процесі. Постійно 5.3. Вносити посильний внесок у формування працездатного творчого учнівського колективу, підтримувати доброзичливу атмосферу, формувати толерантне ставлення один до одного.
Постійно.
5.5.3. Модернізувати систему викладання української мови, виховувати повагу та любов до державної мови.
Постійно
6.СЛУХАЛИ:
Найдюк В.І., директора ліцею, яка доповіла, що усі рішення попередньої педагогічної ради від 30.08.2022р. виконані.
УХВАЛИЛИ:
1.Рішення педагогічної ради, протокол № 1 від 30 вересня 2022 року вважати виконаними.
Голова педагогічної ради: Валентина НАЙДЮК
Секретар: Тетяна КАЛІНЧЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар