ПРОТОКОЛ №3 засідання педагогічної ради Новороманівського ліцею Брониківської сільської ради 27 грудня 2024 року

 ПРОТОКОЛ №3

засідання педагогічної ради

Новороманівського ліцею

Брониківської сільської ради

27 грудня  2024 року

Голова засідання педагогічної ради –  Людмила ДАНИЛЬЧУК

Секретар засідання педагогічної ради  – Тетяна КАЛІНЧЕНКО

Всього педагогічних працівників – 27

Відсутні: Валентина Найдюк, Любов Ничипорук

Присутні: Оксана Черниш, Іван Грибєнчиков, Марина Шлінчак, Тамара

Литвінець, Майя Будаєва, Людмила Рожко, Тетяна Борсученко, Валентина

Торуцька, Петро Алексюк, Оксана Ружицька, Оксана Ковальчук, Венгерчук

Юлія, Наталія Туринська, Віра Орел, Валентин Соколовський, Віталія

Бугайчук, Лариса Столяр, Галина Заруцька, Тамара Чижевська, Лілія Янович,

Юлія Гудзь

Порядок денний:

1.Про виконання навчальних планів та програм за І семестр 2024/2025

навчального року.

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

2. Про результати та моніторинг навчання учнів/учениць за І семестр 2024/2025

навчального року.

Л.І.Данильчук, вчителі-предметники

3. Про відвідування ліцею учнями та роботу учнівських колективів у І семестрі

2024/2025 навчального року.

Класні керівники 4,5, 7,9,11.

4.Про роботу учнівського самоврядування у І семестрі 2024/2025 навчального

року

Ю.Р.Венгерчук, педагог-організатор.

5. Про новий професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої

освіти», затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29

серпня 2024 р. №1225

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

6. Про зміни до Положення про атестацію педагогічних працівників,

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022

р. № 805, внесені наказом Міністерства освіти і науки України від 10 вересня

2024 р. № 1277 та проведення атестації педагогічних працівників у 2024/2025

навчальному році, відповідно до листа Міністерства освіти і науки від 10

грудня 2024 р. № 1/23112-24

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

7. Про результати підвищення кваліфікації педагогічними працівниками

закладу за 2024 році

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

8.Про затвердження орієнтовного плану підвищення кваліфікації педагогічними

працівниками закладу за 2024 році.

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

9.Про посилення профілактичної роботи по попередженню суїцидальних

тенденцій серед неповнолітніх.

Черниш О.С., заступник директора ліцею, В.М.Торуцька, практичний

психолог.

10. Про психоемоційну підтримку вчителів, шляхи подолання емоційного

вигорання, стресів, тривожності під час освітнього процесу в умовах воєнного

стану.

В.М.Торуцька, практичний психолог.

11. Про виконання рішень попередньої педради

Л.І.Данильчук, заступник директора ліцею.

1.СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора ліцею, яка

наголосила, що у 2024/2025 навчальному році освітній процес

Новороманівського ліцею спрямований на реалізацію Державного стандарту

початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87

від 21 лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти

(затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня

2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів

України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної

загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України №1392 від 23 листопада 2011 року) з урахуванням досягнень

впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти

«Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями

освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх

втрат.

Заступник директора проаналізувала виконання Освітніх програм закладом

освіти у I семестрі 2024-2025 навчальному році: наскрізної освітньої

програми для здобувачів освіти 1-9 класів, освітньої програми для 10-11класу

та навчальних планів педагогічними працівниками у першому семестрі 2024-

2025 навчального року.

УХВАЛИЛИ:

1.1. Вважати виконаними за змістом навчальні програми і плани з усіх

предметів інваріантної та варіативної частини робочого навчального плану 1-4

класів, 5-7 класів, 8-9 класів, 10-11 класів за І семестр 2024-2025 н. р.

1. 2. Заступнику директора Данильчук Л.І:

1. Посилити контроль за ефективністю навчального процесу, зосередити увагу

на реалізації програмних вимог з базових дисциплін та методичних

рекомендацій щодо оцінювання рівня навчальних досягнень учнів

постійно.

2. Провести консультаційні методичні наради з учителями щодо корегування

календарно-тематичного планування на II семестр 2024/2025 навчального року.

До 13.01.2025

3.Перевірити календарно-тематичне планування вчителів на II семестр

2024/2025 навчального року.

До 20.01.2025

4. Під час здійснення внутрішкільного контролю навчально-виховного

процесу згідно з Планом роботи ліцею на 2024-2025н.р. проаналізувати якість

виконання навчальних планів і програм учителями.

Червень 2025року

5.У разі відсутності учителя з поважних причин максимально якісно

організовувати заміну уроків з метою виконання навчальних програм.

Упродовж ІІ семестру 2024-2025 н. р.

1.2. Учителям-предметникам:

1. При складанні календарних планів на ІІ семестр 2024/2025 н.р.

дотримуватися вимог навчальних програм.

Постійно.

2. Враховуючи воєнний стан у країні та організацію навчального процесу з

можливим використанням елементів технологій дистанційного навчання, у

календарно-тематичному плануванні корегувати дату письмових видів

контролю з метою якісного їх виконання учнями під час очного навчання.

Постійно.

3. Підготувати зразки звітної документації щодо виконання програм за

2024/2025 н. р.

Червень 2025 року.

1.Рішення прийнято одноголосно

2.СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора ліцею.

Результати навчання учнів - це досягнення та здобутки, це знання, уміння,

навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у

процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати,

спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після

завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Оцінювання результатів навчання учнів\учениць закладу проведено

відповідно до:

- Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

- Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до

наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України

14.07.2015 №762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621

від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції

України 30.07.2015 за № 924/27369;

- Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4

класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства

освіти і науки України від 13.07.2021 р. № 813;

- Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання, затверджених наказом

МОН від 02.08.2024 №1093;

- Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових

дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом

Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 р. №1222 із змінами,

додаток 2 ( для 7–11 класів);

- Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх

навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 03.06. 2008 р. № 496;

Учитель / учителька має академічну свободу, що надає йому / їй право

самостійно обирати програмне забезпечення, методи та форми організації

освітнього процесу, конструювати урок так, щоб учні й учениці могли

самостійно відкрити нові для себе знання, опанувати нові навички, розвивати

компетентності. Вчителі мають право і на свободу вибору форм, змісту та

способів оцінювання. Для забезпечення цілісності освітнього процесу

враховуються результати оцінювання навчальних досягнень учнів у доборі

змісту, форм і методів роботи для кожного уроку чи заняття.Процес

оцінювання ґрунтувався на принципах дитиноцентризму, об'єктивності,

доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності,

критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та

конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості,

доброзичливості.

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів

загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства

освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496, заяв батьків щодо коригуванню

семестрової оцінки учнів закладу, не надходило.

Впродовж І семестру 2024/2025 навчального року заклад працював в

очному режимі, тому оцінювання результатів навчання учнів/учениць за І

семестр здійснювалось за системою оцінювання визначеною законодавством та

затвердженою закладом. У закладі навчається 229 учнів, з них 18 учнів

навчається на індивідуальній формі здобуття освіти : 14 учнів – сімейна форма

навчання; 2 учні – педагогічний патронаж, 2 учні – екстернат, тобто оцінено –

227 учнів.

За І семестр 2024/2025 навчального року оцінені усі 100% учнів закладу.

Результати оцінювання відображені у Свідоцтвах досягнень та табелях

навчальних досягнень учнів/учениць.

Підсумкове оцінювання – це не лише підсумки, але і освітня траєкторія

кожного/-ї учня та учениці. Слід зауважити, що в порівнянні з результатами за

2023-2024 (річна оцінка) попереднього навчального року, рівень навчальних

досягнень учнів знизився на 14%. Зменшилась кількість учнів, що навчаються

на високому на 5 % та достатньому на 7% рівнях, збільшилась кількість учнів,

що навчаються на середньому рівні на 11% та на початковому на 5 %.

Підвищення результатів навчання учнів - завдання, яке вимагає

комплексного підходу та спільних зусиль вчителів, учнів, батьків. На канікулах

потрібно організувати проведення компенсаторних занять для окремих груп

учнів. У ІІ семестрі слід враховувати різнобічність учнів та їхні стилі навчання.

Організувати роботу щодо виявлення навчальних втрат; визначення

ефективних стратегій щодо їх подолання та їх реалізація через різні активності

учнів та учениць (адаптація навчальних програм і календарно-тематичного

планування, доступність викладу навчального матеріалу, наявність різних типів

завдань, вправ на діяльне опанування підлітками навчального матеріалу;

наявність педагогічного інструментарію для стабілізації емоційного стану

учнівства, упровадження диференційованого навчання та формувального

оцінювання тощо); рефлексію результатів проведеної роботи. Застосовувати

особистісно - зорієнтований та компетентісний підходи до організації занять,

враховувати запити та рівень знань кожного учня. Створювати цікаві та

практичні завдання, які заохочують та мотивують учнів. Формувати позитивну

атмосферу, надавати підтримку та заохочувати. Визнавати та підкреслювати

досягнення учнів. Підкреслювати сильні сторони та напрямки для подальшого

розвитку.. Вивчати та впроваджувати кращі освітні практики.

ВИСТУПИЛИ: Тетяна КАЛІНЧЕНКО, Іван ГРИБЄНЧИКОВ, Оксана

ЧЕРНИШ, Тамара ЛИТВІНЕЦЬ, Тетяна БОРСУЧЕНКО, Оксана РУЖИЦЬКА,

Оксана КОВАЛЬЧУК, Марина ШЛІНЧАК, Віталія БУГАЙЧУК, Галина

ЗАРУЦЬКА, Наталія ТУРИНСЬКА про результати навчання за I семестр 2024-

2025 н.р., надали інформацію про моніторинг результатів навчання у порівнянні

з результатами минулого навчального року.

УХВАЛИЛИ:

1.Вчителям закладу:

1.1.Організувати, в канікулярний час, надолуження освітніх втрат і розривів

шляхом проведення компенсаторних занять для окремих груп, в очному та

дистанційному форматах.

До 20. 01.2025

1.2. Організувати у ІІ семестрі роботу щодо виявлення навчальних втрат;

визначення ефективних стратегій щодо їх подолання та їх реалізація через різні

активності учнів та учениць (адаптація навчальних програм і календарно-

тематичного планування, доступність викладу навчального матеріалу, наявність

різних типів завдань, вправ на діяльне опанування підлітками навчального

матеріалу; наявність педагогічного інструментарію для стабілізації емоційного

стану учнівства, упровадження диференційованого навчання та формувального

оцінювання тощо); рефлексію результатів проведеної роботи

До 01.06.2025

1.3. Використовувати, під час організації освітнього процес сучасні освітні

інструменти, техніки, компетентісні завдання, неординарні домашні завдання.

Постійно

2. Класним керівникам:

2.1. Заповнити відомості про результати навчання учнів у класному журналі та

надати Свідоцтва досягнення, табелі навчальних досягнень учням.

До 01.01.2025

2.2. Провести батьківські збори за результатами навчання учнів у І семестрі

2024/2025 навчального року.

До 20.01.2025

2.3. Поширити у батьківських, учнівських групах покликання на безкоштовні

освітні платформи для самостійного надолуження освітніх втрат.

До 03.01.2025

2.Рішення прийнято одноголосно

3. СЛУХАЛИ: класних керівників 4, 5, 7, 9, 11 класів про відвідування

учнями закладу та про роботу учнівських колективів.

Основну увагу було приділено розвитку ключових компетентностей та

виховній роботі. Освітній процес був спрямований на всебічний розвиток дітей,

зокрема, на формування базових знань, навичок, а також соціальних і

емоційних компетентностей, що допомагають учням адаптуватися до

шкільного середовища та підготовити їх до подальшого навчання.

УХВАЛИЛИ:

1.Вчителям закладу:

1.1. Залучати учнів до участі в предметних конкурсах, олімпіадах, турнірах,

інтелектуальних змаганнях, спортивних змаганнях тощо.

До 01.06.2025

1.2. Організувати проведення тематичних тижнів, STEM - тижнів, Інженерного

тижня, Тижня доброчесності тощо.

До 01.06.2025

2. Класним керівникам:

2.1. Тримати на контролі відвідування, результати навчальних досягнень учнів

класу, аналізувати їх один раз на місяць та доводити до відома батьків.

Постійно

2.2. Проводити нетрадиційні батьківські зустрічі, спільні заходи з метою

реалізації педагогіки партнерства.

До 01.06.2025

2.3. Продовжити роботу з попередження булінгу та насилля, створення

морально безпечного освітнього простору, формування позитивного

мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин

спілкування, тренінгових занять, зустрічей з працівниками ювенальної поліції.

Постійно.

2.Забезпечувати додержання конституційних прав та свобод дитини, гарантій з

охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне для життя і

здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я підростаючого

покоління згідно положень «Національної стратегії розбудови безпечного і

здорового освітнього середовища у новій українській школі» (схваленої Указом

Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020).

Постійно.

3. Проводити, згідно з планом, цикли виховних заходів, позакласних занять

тощо із питань безпеки учнів в освітньому середовищі.

До 01.06.25

4. Під час підготовки заходів класним керівникам більше уваги приділяти

якості та ефективності проведення свят, приділити максимум уваги виховній

роботі, яка сприяє здоровому способу життя учнів, основний акцент – на

національно – патріотичному вихованню дітей та молоді.

              Постійно.

5. Залучати батьківські  комітети класів до участі у загальношкільних та

класних заходах.             

6. Активніше залучати дітей до участі у загальношкільних заходах та

позашкільних конкурсах.             

7. Постійно проводити заходи з профілактики правопорушень, запобігати

проявам кібербулінгу в шкільному середовищі.             

8. Регулярно сповіщати адміністрацію школи про: нещасні випадки,

захворювання, про участь учнів у позашкільних заходах, про умови виховання

в сім’ї.

9.  Продовжувати здійснювати індивідуальний підхід до учнів та батьків.

10. Взяти надані рекомендації до відома та використання в роботі.

3.Рішення прийнято одноголосно.

4.СЛУХАЛИ: Юлію ВЕНГЕРЧУК, педагога-організатора ліцею, яка

представила звіт про роботу учнівського самоврядування у І семестрі 2024/2025

навчального року. А саме, наголосила на тому, що виховувати громадянина

України, патріота своєї держави, захисника територіальної цілісності – це

основна мета сучасного освітнього закладу, для реалізації якої адміністрація

закладу має прикладає максимум зусиль. Співпраця учнів та педагогів

спрямована для досягнення згуртованості усіх учасників освітнього процесу.

Ініціатива, яка виходить від активу учнівського самоврядування, має важливу

роль у розвитку та напрямку внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Коли учні розуміють, що їхня думка важлива, що вона враховується при

прийнятті ключових рішень в закладі, тоді і їхня робота набуває іншого

забарвлення, має інше значення. Тому робота учнівського самоврядування в

нашому ліцеї спланована для самореалізації кожного здобувача освіти

орієнтована  на розвиток лідерських якостей особистості, становленняг

ромадянської та патріотичної позиції та пропаганди загальнолюдських

цінностей. Завдання виховної роботи реалізовувались через участь дітей у

роботі самоврядування, на чолі якого стоїть Президент, завдяки якому актив

дітей рухається в заданому правильному напрямку. Формування ініціативної,

здатної приймати свідомі рішення особистості неможливе без широкого

залучення учнів до управління шкільними справами. Учнівське самоврядування

у нашому ліцеї є постійно діючим органом шкільного самоврядування учнів,

члени якого представляють інтереси учнівської громадськості і здійснюють

тісний взаємозв’язок з педагогічною та батьківською громадськістю, беруть

участь у плануванні організації шкільного життя .

    На першому засіданні учнівського самоврядування ліцею було поновлено

склад обраного правління:

Президент учнівського самоврядування – Ткачук Вероніка, 11 клас

Заступник – Семенюк Оксана, 11 клас

Міністерство освіти– Ковальчук Олена, Чех Владислава, 10 клас

Міністерство внутрішніх справ – Крапівіна Вікторія, 11 клас

Міністерство інформації– Голуб Катерина, Лапінська Анастасія, 8 клас

Міністерство культури – Сафроній Назар, Короткова Катерина, 6 клас

Міністерство спорту та охорони здоров’я – Скаковська Ілона, Хмелевська

Ірина, 7 клас

Міністерство милосердя- Бойчук Анна, Бабійчук Каріна, 5 клас

Міністерство військово-патріотичне – Щирська Софія, Семенюк Анна, 9 клас

У зв’язку з воєнним станом в країні, з 24.02.22 року робота учнівського

самоврядування набула якісно нового характеру, але роль її лишилася

незмінною. Представники учнівського самоврядування стали справжніми

юними волонтерами: приносили до ліцею гуманітарну допомогу для Збройних

Сил України, малювали малюнки воїнам, допомагали готувати батькам різні

смаколики на передову та жодної хвилини не лишались осторонь від освітнього

та творчого фронтів.

Міністерства працювали протягом 2024 року у форматі злагодженості і балансу

між учнями і дорослими. Що понеділка на першій великій перерві відбувалися

засідання учнівського парламенту протягом першого семестру проведено 13

засідань, де обговорювали плани роботи на визначений період, визначення

відповідальних за різні справи, заслуховувалися звіти міністерств про зроблену

роботу. Кожен член учнівського самоврядування виконували ті завдання, які

реалізуються в учнівському колективі і необхідні для цілісності всієї роботи

закладу.

Члени учнівського самоврядування були залучені до заходів. А саме:

- Святкування з нагоди Дня знань;

- Тренінг для учнівського самоврядування « Як стати лідером»;

- День Вчителя;

-Спортивних заходах, Олімпійських іграх;

-Дня української писемності та мови;

-Акції «16 днів проти насильства»;

-Тижня добра і толерантності;

-Свято квітів до дня Миру;

-Брейн-ринг Українське козацтво до дня захисника України;

- День Гідності та Свободи;

- День пам’яті жертв Голодоморів;

- Благодійний Ярмарок на підтримку ЗСУ;

-Свято Миколая;

-Конкурс новорічних листівок.

Також взяли участь в:

--Проєкті Всеукраїнські шкільні ігри «Пліч-о-пліч»;

--Проєкт Двіжимба;

--Тематичних тижнях;

-- Онлайн тренінгах;

-- Написання Всеукраїнського диктанту;

-- Конкурс «Новорічна композиція»;

--Загальношкільних акціях «Напиши солдату лист», «Малюнок для Захисника;

--Акція «Подаруй тепло солдату» виготовлення окопних свічок;

--Акція, збір допомоги для ЗСУ.

Слід відмітити, що багато заходів були підготовлені та проведені членами

учнівського самоврядування. Цей непростий рік розкрив в дітей багато нових

можливостей та талантів, продемонстрував їхні компетентності в ІТ

–технологіях, монтування та створення тематичних відео і презентацій.

Учнівське самоврядування працювало і працює в тісному зв’язку з

педагогічним колективом ліцею. Самоврядування- це реальний безперервний

процес залучення учнів до суспільних справ. Учнівське самоврядування робить

життя ліцею змістовним, насиченим, цікавим. Маючи таку діючу модель

учнівського самоврядування, наш ліцей не тільки дає знання, а й виховує

особистість в дусі патріотизму, вчить добру та порядності.

Діти вчаться відчувати відповідальність, проявляти ініціативу, допомагати один

одному.

УХВАЛИЛИ:

1.Інформацію взяти до відома та визнати роботу учнівського самоврядування

на достатньо високому рівні.

2. Продовжити роботу УС відповідно до плану роботи на ІІ семестр 2024 – 2025

н.р.

3. Посилити співпрацю УС з класними керівниками, батьками, адміністрацією.

4.Рішення прийнято одноголосно.

5. СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора, яка

повідомила наказом Міністерства освіти і науки України від 29 серпня 2024 р.

№1225 затверджено професійний стандарт «Вчитель закладу загальної

середньої освіти». Зазначений стандарт розроблено на заміну професійного

стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної

середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з

початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», затвердженого

наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

України від 23 грудня 2020 року №2736 (додаток 1).

УХВАЛИЛИ:

1. Педагогічним працівникам:

1.1. Опрацювати Професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої

освіти».

До 05.01.2025

1.2. Визначити свої сильні сторони та визначити, що ще варто вдосконалити за

допомогою збірки інструментів самооцінювання професійної діяльності для

вчителів, розміщених на сайті УІРО, які створені на основі стандарту.

До 10.01.2025

1.3. Обирати вектор свого професійного розвитку, його форми, тематику,

заклад підвищення кваліфікації, відповідно до Професійного стандарту.

Постійно

1.4. Переглянути безкоштовний вебінар «Оцінювання рівня професійного

розвитку педпрацівників ЗЗСО під час атестації за новим профстандартом 2024

року».

До 20.01.2025

5.Рішення прийнято одноголосно.

6.СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора ліцею, яка

наголосила, що наказом МОН №1277 від 10.09.2024 оновлено «Положення про

атестацію педагогічних працівників», затверджене наказом МОН від 09.09.2022

№ 805. Положення розроблено з метою удосконалення й осучаснення

механізму оцінювання роботи педагогів та усунення законодавчих колізій

(додаток 2).

ВИСТУПИЛИ: Оксана ЧЕРНИШ, заступника директора, яка наголосила, що

10 грудня 2024 р. Міністерство освіти і науки України, видало лист № 1/23112-

24 «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2024/2025

навчальному році». Відповідно до якого для проведення атестації педагогічних

працівників у 2024/2025 навчальному році атестаційні комісії відповідного

рівня створюються розпорядчими документами суб’єктів їх створення. Згідно з

Положенням, атестаційні комісії є постійно діючими аж до створення

атестаційної комісії для проведення атестації в наступному навчальному році.

Звернули увагу, що до складу атестаційних комісії за умови подання

та наявності відповідного рішення уповноваженого профспілкового органу

(за наявності у закладі освіти) або на територіальному рівні декількох

профспілкових організацій (у разі їх створення) – за рішенням спільного

представницького органу профспілок, мають бути обов’язково включені

представники первинних або територіальних профспілкових організацій у

кількості не більше ніж 2 особи.

При створенні атестаційних комісій керівник закладу (установи) освіти,

органу управління у сфері освіти повинен вжити заходів для недопущення

виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів під час проведення

атестації педагогічних працівників

Водночас, пунктом 13 розділу І Положення передбачено, що

педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію та мають

чинний сертифікат присвоюється чергова кваліфікаційна категорія

(підтверджується кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії») та

чергове педагогічне звання. При цьому атестація таких педагогічних

працівників здійснюється без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із

вивченням та оцінюванням його діяльності й професійних компетентностей, без

урахування тривалості міжатестаційного періоду, вимог до стажу роботи для

присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії та умов підвищення

кваліфікації, визначених пунктами 8 та 9 розділу І Положення.

Згідно з Положенням, успішне проходження педагогічним працівником

сертифікації зараховується як проходження ним атестації та є підставою для

присвоєння атестаційною комісією йому чергової кваліфікаційної категорії

(підтвердження наявної вищої кваліфікаційної категорії ) та/або педагогічного

звання з дня подачі до атестаційної комісії сертифіката. Разом із тим, просимо

звернути увагу, що зарахування сертифікації здійснюється один раз протягом

строку дії сертифіката. Тобто присвоєння педагогічним працівникам, які

успішно пройшли сертифікацію,

кваліфікаційних категорій та/або педагогічних звань можливе лише з дня

подачі такими працівниками до атестаційної комісії чинного сертифіката, який

ще не був зарахований педагогічному працівникові як проходження атестації.

Результати атестації педагогічного працівника (присвоєння /

підтвердження кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання,

встановлення відповідності займаній посаді) поширюються на все педагогічне

навантаження. Водночас, у разі коли педагогічний працівник працює на різних

посадах в одному і тому самому закладі освіти чи в різних закладах освіти, то

він повинен атестуватися за кожною з посад.

Разом з тим, у разі надання педагогічному працівникові у

міжатестаційний період годин з навчальних предметів (інтегрованих курсів,

дисциплін, безпосередньої роботи з дітьми), або іншої педагогічної роботи, з

яких він не проходив атестацію, то присвоєна за результатами попередньої

атестації кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) поширюється на все

педагогічне навантаження до наступної атестації.

Результати попередньої атестації також зберігаються за педагогічними

працівниками до наступної атестації в разі переведення (призначення)

педагогічного працівника на іншу посаду в тому самому чи в іншому закладі

освіти та за педагогічними працівниками, які перервали роботу на педагогічній

посаді (незалежно від тривалості перерви в роботі).

Чергова атестація таких педагогічних працівників проводиться не пізніше ніж

через 2 роки після їх призначення на посаду (відновлення на роботі). Ця норма

не виключає можливості проходження атестації таких педагогічних

працівників, починаючи з першого року призначення (відновлення педагогічної

діяльності).

Натомість у разі призначення (переведення) педагогічного працівника в

інший заклад освіти на посаду, за якою він пройшов атестацію, до наступної

атестації за ним зберігаються присвоєні за результатами попередньої атестації

кваліфікаційна категорія та/або педагогічне звання. Атестація таких

педагогічних працівників проводиться в строки, визначені пунктом 4 розділу І

Положення, тобто чергова – протягом 5 років після попередньої атестації,

позачергова (за його ініціативою) – відповідно до пункту 6 розділу І

Положення.

Педагогічні працівники, посади яких згідно з Інструкцією про порядок

обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом МОН

від 15 квітня 1993 року № 102, та згідно з наказом МОН від 26 вересня 2005 р.

№ 557 не передбачають встановлення тарифного розряду залежно від

присвоєної кваліфікаційної категорії, проходять атестацію на загальних

підставах За результатами атестації таких педагогічних працівників

атестаційною комісією приймається рішення щодо відповідності педагогічного

працівника займаній посаді та надається рекомендація керівнику щодо

встановлення педагогічному працівникові тарифного розряду в межах схем

тарифних розрядів, визначених законодавством.

Встановлення відповідності педагогічного працівника займаній посаді,

присвоєння йому кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання дають

право на встановлення підвищень у визначеному законодавством порядку.

УХВАЛИЛИ:

1. Педагогічним працівникам закладу:

1.1. Ознайомитися із змінами до Положенням про атестацію педагогічних

працівників, затвердженого наказом Міністерство освіти і науки України від

09.09.2022 р. №805, наказ МОН України №1277 від 10.09.2024 та листом МОН

України від 10.12.2024 № 1/23112- 24 «Про проведення атестації педагогічних

працівників у 2024/2025 навчальному році».

До 10.01.2025

1.2. Доповнити електронне (паперове) портфоліо документів: копії документів

про самоосвітню діяльність, поширення власного досвіду, копії дипломів,

подяк, сертифікатів, результати роботи учнів тощо.

До 01.03.2025

6.Рішення прийнято одноголосно.

7.СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЬЧУК, заступника директора, яка заначила,

що підвищення кваліфікації вчителів є ключовим елементом у забезпеченні

високої якості освіти та відповідності сучасним вимогам навчання. Педагогічне

звання або кваліфікаційна категорія присвоюється лише за результатами

атестації, а необхідною умовою атестації є підвищення кваліфікації за

міжатестаційний період, як зазначено в пункті 8 розділу І Положення про

атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 9 вересня

2022 р. № 805 зі змінами внесеними наказом МОН №1277 від 10.09.2024.

Для вчителя розширено можливості навчання, вибору програм, форм, адже

існує ряд стратегій та практик, які можна використовувати для успішного

підвищення кваліфікації вчителів:

- участь у професійних програмах;

- стажування;

- магістратура та докторантура;

- онлайн-навчання;

- участь у конференціях, семінарах-нарадах, вебінарах, майстер-класах;

- менторство та тренінги;

- дослідницька робота;

- оцінка та фідбек;

- навчання на курсах тощо.

Підвищення кваліфікації вчителів є необхідним елементом для

забезпечення вчителів необхідними інструментами для впровадження

ефективного освітнього процесу. Кожен педагогічний працівник закладу

загальної середньої освіти зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень

та педагогічну майстерність, підвищувати кваліфікацію – тобто опановувати

нові та вдосконалювати раніше набуті компетентності в межах своєї

професійної діяльності або галузі знань (частина 2, статті 54 та частина 6 статті

18 Закону України «Про освіту»). Процедура підвищення кваліфікації

визначається частиною шостою статті 59 Закону України «Про освіту» та

Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних

працівників. затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №800 (зі змінами

від 27.12.2019 року, затверджених постановою КМУ №1113). Загальний обсяг

підвищення кваліфікації вчителя не може бути меншим за 150 годин на п’ять

років (пункт 16 Порядку). Педагог самостійно обирає форми, різновиди,

напрями, а також суб’єкта підвищення кваліфікації – тобто того, хто йому може

надати освітні послуги з підвищення кваліфікації (пункт 7 Порядку).

Саме на рівні закладу освіти визначено, де й коли професійно

зростатимуть педагогічні працівники, на підставі затвердженого плану

підвищення кваліфікації на 2024 рік керівник уклав договори про надання

освітніх послуг із підвищення кваліфікації між закладом освіти та суб’єктами

підвищення кваліфікації: ЖОІППО ( 19 педагогів, регіональне замовлення) та

ЖДУ.

Незважаючи на воєнний стан, кожен педагогічний працівник підвищував

кваліфікацію та здійснював самоосвітню діяльність, будував власну траєкторію

професійного розвитку відповідно до чинного законодавства, спираючись на

особистий досвід.

Заступник директора проаналізувала підвищення кваліфікації

педагогічних працівників за 2024 рік. У закладі працює 27 педагогічних

працівників. До 25 грудня усі працівники повідомили керівника закладу про

стан проходження ними підвищення кваліфікації у поточному році з

додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Усі

педагоги пройшли щорічне підвищення кваліфікації при ЖОІППО та ЖДУ.

Заклад впроваджує єдину атестаційну система(ЄАС) - платформу для

цифровізації атестаційного процесу. Усі педагогічні працівники

зареєструвалися на платформі та завантажили свої сертифікати про підвищення

кваліфікації.

УХВАЛИЛИ:

2. Педагогічним працівникам закладу:

2.1. Підвищити кваліфікацію у 2025 році, пройшовши щорічні курси при

ЖОІПО чи ЖДУ відповідно до перспективного плану підвищення кваліфікації.

Протягом року.

2.2. Дотримуватися Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науково-

педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019

№800 зі змінами від 27.12.2019 року, затверджених постановою КМУ №1113.

Постійно.

2.3. Прозвітувати про підвищення кваліфікації перед керівником закладу,

надавши копію документа про підвищення кваліфікації, сертифікат.

До 25.12.2025

7. Рішення прийнято одноголосно.

8.СЛУХАЛИ: Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора ліцею, про

планування підвищення кваліфікації педагогічними працівниками у 2025 році.

Зокрема, ознайомила зі списком вчителів, які проходитимуть курси підвищення

кваліфікації при ЖОІППО за регіональним замовленням.

УХВАЛИЛИ:

8.1. Учителям, які не ввійшли до списку регіонального замовлення, вибрати

заклад, де вони підвищуватимуть кваліфікацію.

До 31.01.2025.

8.2. Затвердити план підвищення кваліфікації педагогічними працівниками

ліцею у 2025 році на наступному засіданні педагогічної ради.

8.Рішення прийнято одноголосно.

9. СЛУХАЛИ: заступника директора Оксану ЧЕРНИШ, яка повідомила про

необхідність посилення профілактичної роботи по попередженню суїцидальних

тенденцій серед неповнолітніх.

Відповідно до рішення колегії Департаменту освіти і науки Житомирської

обласної військової адміністрації від 07.11.2024 року №4/2 «Про комплекс

заходів установ та закладів освіти по профілактиці та запобіганню вчинення

самогубств неповнолітніми»; Плану заходів з попередження вчинення суїцидів та

навмисних самоушкоджень дітьми у 2024/25 навчальному році; Довідки про

комплекс заходів установ та закладів освіти по профілактиці та запобіганню

вчинення самогубств неповнолітніми у 2024 році, а також листа відділу освіти,

молоді та спорту Брониківської сільської ради від 08.11.2024 №376, в яких

зокрема повідомляється про зростання тенденції до суїцидів в учнів та підлітків

останнім часом (додаток 3).

УХВАЛИЛИ:

1. З метою запобігання самогубствам у шкільному середовищі, взяти

інформацію до відома та побудувати систему психологічної профілактики

та корекції суїцидальної поведінки, використовуючи матеріали МОН

України (лист від 28.03.2014 №1/9-179), а також методичні рекомендації для

практичних психологів та підбірку літератури з проблеми суїциду, які надає

Центр практичної психології і соціальної роботи КЗ «Житомирський

ОІППО» ЖОР.

2. Розробити та оприлюднити план заходів, пов'язаних з проблемами

недопущення вчинення жорстокості й насильства стосовно своїх однолітків

булінгу (цькування) та скоєння дітьми самогубств.

3. Активізувати профілактичні заходи в шкільному середовищі по психолого-

педагогічному виявленню дітей, чиї особистісні риси створюють

підвищений ризик суїциду.

4. Проводити регулярно моніторинг безпечності та комфортності закладу

освіти та освітнього середовища для здобувачів освіти шляхом опитування,

анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

Класним керівникам 5 – 11 класів:

1. Активізувати інформаційно-просвітницьку та профілактичну роботу щодо

виявлення у неповнолітніх ознак емоційних порушень, намірів учинити суїцид,

фактів залучення їх до участі в «групах смерті», протидії та запобігання

негативним проявам, а також по формуванню у учнівської молоді позитивної

мотивації до здорового способу життя.

2. Проводити спільно з психологом класні батьківські збори, батьківські

лекторії, індивідуальні бесіди круглі столи, семінари, наради, консультації по

профілактиці суїцидальних проявів серед учнівської молоді.

3. Активізувати виховну роботу в класі, наситити її цікавими заходами, які

будуть формувати у дитини почуття цінності власного життя, потрібності у

суспільстві, її вагоме місце у шкільному просторі.

Практичному психологу Валентині ТОРУЦЬКІЙ:

1. Активізувати профілактичні заходи в шкільному середовищі по

психолого-педагогічному виявленню дітей, чиї особистісні риси створюють

підвищений ризик суїциду.

2. Проводити первинну профілактику насильницької поведінки шляхом

інформування учнівської молоді про шляхи вирішення конфліктних ситуацій

мирним шляхом, розвиваючи при цьому навички командної роботи.

3. Проводити діагностику стану даної проблеми в закладі та вторинну

профілактику з дітьми, схильних до суїцидальних проявів та з агресивною

поведінкою.

5. Інформувати дирекцію ліцею про виявлення ознак емоційних порушень,

намірів учинити суїцид, фактів залучення неповнолітніх до участі в «групах

смерті», протидії негативним проявам та з метою запобігання подібним

явищам у подальшому.

6. Взяти участь у семінарських та тренінгових заняттях з проблем суїцидальної

поведінки молоді.

Дотримуватися алгоритму реагування та при виявленні дитини, яка має

суїцидальні наміри, в першу чергу письмово повідомляти місцеві органи

управління освітою, Центр практичної психології і соціальної роботи КЗ

«Житомирський ОІППО» ЖОР та всіх суб'єктів захисту прав дитини

(представників правоохоронних органів, службу у справах дітей).

7. Проводити регулярно моніторинг безпечності та комфортності

освітнього середовища для здобувачів освіти шляхом опитування, анкетування

та вжиття відповідних заходів реагування з метою запобігання подібним

явищам у подальшому, надання допомоги такій категорії дітей.

9. Рішення прийнято одноголосно.

10.СЛУХАЛИ:Валентину ТОРУЦЬКУ, практичного психолога ліцею про

психоемоційну підтримку вчителів, шляхи подолання емоційного вигорання,

стресів, тривожності під час освітнього процесу в умовах воєнного стану.

УХВАЛИЛИ:

1. Педагогічним працівникам закладу:

1.1. Доучитися самим та рекомендувати батькам долучитися до телеграм-

каналу, створеного за сприяння Міністерства освіти і науки України,

«Підтримай дитину» та «Подбай про себе», де розміщені поради, техніки,

прості рекомендації, ігри та розвивальні вправи, які можна виконувати у

сховищі, вдома чи під час евакуації.

До 05.01.2025

1.2. Використовувати під час освітнього процесу такі стратегії психологічної

допомоги: «психологічна хвилинка», «дихальні вправи», «заземлення» тощо.

Постійно

2. Психологічній службі закладу:

2.1. Розміщувати на веебсайті закладу, офіційній сторінці у соціальній мережі

поради, пам’ятки , рекомендації щодо надання психоемоційної допомоги.

Постійно

2.2. Провести для педагогів заняття «Психоемоційна підтримка, що допоможе

відновити ресурсність»

До 20.01.2025

10. Рішення прийнято одноголосно.

11.СЛУХАЛИ:Людмилу ДАНИЛЬЧУК, заступника директора ліцею, яка

доповіла, що педагогічна рада - це вищий колегіальний орган управління, який

реалізує вияв громадської думки педагогічного колективу. Із метою розробки

пріоритетних напрямів розвитку закладу, удосконалення освітнього процесу і

підвищення професійної майстерності педагогів періодично проводяться

засідання. Головним критерієм оцінювання діяльності педради є конкретні

наслідки: як упроваджують у практику роботи ухвалені рішення, як вони

поліпшують якість освітнього процесу та зазначила, що рішення попередньої

педагогічної ради, протокол від 29.10.2024 № 2виконані.

УХВАЛИЛИ:

1. Рішення педагогічної ради, протокол від 20.10.2024 № 2 від року вважати

виконаними.

11. Рішення прийнято одноголосно.

Голова педагогічної ради Людмила ДАНИЛЬЧУК

Секретар Тетяна КАЛІНЧЕНКО

Додаток 1

Метою розроблення нового професійного стандарту було приведення його

структури та змістового наповнення у відповідність до вимог Порядку

розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року

№373, а також урахування досвіду використання професійного стандарту

закладами освіти.

У професійному стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти»:

визначено професійні кваліфікації;

окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від

здобутого ступеня освіти й спеціальності;

структуру опису компетентностей узгоджено із структурою дескрипторів

Національної рамки кваліфікацій;

оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення

виконання відповідних трудових функцій, тощо.

Міністерство освіти і науки України рекомендує використовувати

професійний стандарт для:

розроблення освітніх програм підготовки фахівців за спеціальностями галузі

знань «Освіта/ Педагогіка», іншими спеціальностями, що передбачають

присвоєння професійної кваліфікації, визначеної цим професійним стандартом;

розроблення програм професійного розвитку педагогічних працівників та

підвищення кваліфікації;

розроблення посадових інструкцій до відповідних посад;

оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників, тощо.

Мета професійної діяльності вчителя полягає в організації навчання та

виховання здобувачів освіти під час здобуття ними повної загальної середньої

освіти (далі – здобуття освіти) шляхом формування у них ключових

компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних

цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей,

необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання.

У стандарті визначено назви типових посад, описано трудові функції.

Процеси навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти є наскрізними. Їх

цілісність забезпечується наявністю у вчителя/ вчительки (далі – вчитель)

компетентностей, необхідних для виконання всіх трудових функцій на таких

ціннісних орієнтирах: повага до особистості здобувача освіти й визнання

пріоритету його зацікавлень, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у

визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального

інтересу й наполегливості; забезпечення рівного доступу до освіти кожного

здобувача освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього

процесу на засадах інклюзивності й безбарʼєрності; формування нетерпимості

до корупції, дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії

учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;

становлення вільної особистості здобувача освіти, підтримка його

самостійності, підприємливості, ініціативності, впевненості в собі; розуміння

важливості розвитку мислення й пошанування істини; формування культури

здорового способу життя здобувача освіти, створення умов для забезпечення

його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту; створення

безпечного, вільного від насильства й цькування освітнього середовища, у

якому забезпечено атмосферу довіри; плекання в здобувачів освіти любові до

рідного краю, відповідального ставлення до довкілля; утвердження людської

гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання,

взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до

конструктивної взаємодії здобувачів освіти між собою та з дорослими;

формування в здобувачів освіти, громадянської активності та стійкості,

патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його

історико-культурного надбання і традицій, державної мови; формування

української національної та громадянської ідентичності, готовності до захисту

незалежності й територіальної цілісності України, конституційних засад

державного ладу, національних інтересів і суспільно-державних (національних)

цінностей України; формування готовності здобувачів освіти виявляти свою

громадянську позицію, що передбачає вміння аналізувати суспільне життя й

ідентифікувати себе з українською нацією, суспільством, обстоювати права й

свободи українського народу, готовності бути залученими до діяльності у сфері

безпеки та оборони України.

Вчитель спільно з батьками, іншими законними представниками

здобувачів освіти сприяє розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню в

них навичок здорового способу життя, дбає про їхнє фізичне і психічне

здоров’я; формує в здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися

Конституції та законів України, поважати людську гідність і права людини,

захищати суверенітет і територіальну цілісність України; настановленням і

особистим прикладом утверджує повагу до суспільної моралі та цінностей,

зокрема правди, справедливості, рівності, патріотизму, гуманізму,

толерантності, працелюбства; формує в здобувачів освіти прагнення до

взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними,

національними, релігійними групами.

Основна мета роботи вчителя полягає в організації навчання та виховання

учнів. Для її досягнення та якісного викладання навчальних предметів педагог

має формувати та вдосконалювати:

А. Навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів)

А1. Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою

Це вміння педагога вільно володіти державною мовою в усній та письмовій

формі, застосовувати прийоми й методи збагачення мовлення учнів для

висловлювання ними думок, почуттів і ставлень та сприяння їхній мовленнєвій

творчості.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням

особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного

корінного народу або національної меншини України.

Це вміння педагога враховувати особливості вивчення мови / навчання мовою

корінного народу чи національної меншини України (зокрема офіційних мов

ЄС), використовувати в освітньому процесі мовний, мовленнєвий і культурний

досвід учнів

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та

спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної

мови)

Це вміння педагога висловлювати іноземною мовою власні думки, бажання та

наміри, пояснювати свої дії в освітньому процесі та професійному спілкуванні,

сприяти опануванню учнями іноземної мови для вирішення комунікативних

завдань у життєвих ситуаціях.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички

здобувачів освіти

Це вміння педагога формувати в учнів здатність до взаєморозуміння та

міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації

А2. Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів

навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Це вміння педагога визначати, адаптувати та моделювати зміст навчальних

предметів (інтегрованих курсів) і послідовність його опрацювання.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності

і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Це вміння педагога створювати умови для формування і розвитку в учнів

ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Це вміння педагога застосовувати міжпредметні зв’язки й інтеграцію змісту

різних освітніх галузей, розвивати в учнів системне мислення та формувати в

них розуміння природних зв'язків різних процесів, уміння вирішувати

практичні завдання, що вимагають синтезу знань з різних освітніх галузей

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і

технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Це вміння педагога добирати доцільні форми, методи й засоби навчання,

застосувати інноваційні технології навчання, впроваджувати методики

особистісно зорієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання та

організовувати дослідницьку діяльність учнів.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Це вміння педагога формувати ціннісні ставлення в учнів у процесі їхнього

навчання, виховання й розвитку.

А3. Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і

критично оцінювати інформацію

Це вміння педагога використовувати цифрові пристрої та відкриті електронні

(цифрові) освітні ресурси для професійного розвитку, працювати з

операційними системами, онлайн-сервісами, файлами та мережею Інтернет.

Також вчитель має вміти критично оцінювати достовірність, надійність

інформаційних джерел, уникати небезпек в інформаційному просторі,

забезпечувати захист і збереження персональних даних.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові

електронні (цифрові) ресурси

Це вміння педагога добирати, модифікувати, редагувати, комбінувати,

упорядковувати електронні (цифрові) освітні ресурси, оцінювати їхню

ефективність для досягнення навчальних цілей та надавати до них доступ

учасникам освітнього процесу й за потреби створювати нові.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Це вміння педагога використовувати безпечне електронне (цифрове) освітнє

середовище для організації та управління освітнім процесом, реалізовувати

стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів, добирати та критично

аналізувати доцільність їх використання.

Б. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу

Аби організувати спільну діяльність на принципах рівності, добровільності та

поваги, вчитель має формувати та розвивати такі компетентності:

Б1. Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й

індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Це вміння педагога планувати і здійснювати освітній процес з урахуванням

вікових та індивідуальних особливостей учнів і надавати підтримку учням, які

мають ознаки стресу.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які

сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Це вміння педагога визначати прояви завищеної чи заниженої самооцінки учнів

з метою їх коригування, створювати умови та використовувати основні

стратегії роботи щодо формування позитивної самооцінки.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню

пізнавальну діяльність

Це вміння педагога застосовувати методи роботи та навчальні матеріали для

розвитку пізнавальної діяльності та підвищення мотивації учнів до навчання.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і

враховують права кожного

Це вміння педагога використовувати практики, що заохочують учнів до

ефективної взаємодії.

Б2. Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та

емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними

емоційними станами

Це вміння педагога використовувати способи самозбереження психічного

здоров’я, запобігання професійному вигоранню та керування власними

емоціями. Також вчитель має конструктивно реагувати на стрес і конфліктні

ситуації, сприяти порозумінню, застосовувати в освітньому процесі практики

концентрації уваги, усвідомленого емоційного реагування та емоційної

стійкості.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього

процесу

Це вміння педагога організовувати діалог і полілог із учасниками освітнього

процесу, застосовувати методики усвідомленого й емпатичного слухання,

ненасильницької та безконфліктної комунікації, запобігати конфліктам в

освітньому процесі.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у

глобальному світі

Це вміння педагога взаємодіяти з учасниками освітнього процесу з

урахуванням культурних й особистісних відмінностей, застосовувати основні

стратегії поведінки щодо захисту власних прав і прав здобувачів освіти.

Б3. Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб'єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому

процесі

Це вміння педагога застосовувати механізми реалізації суб’єкт-суб'єктних

відносин між вчителем і учнем, застосовувати навички координації та

стимулювання навчально- пізнавальної діяльності учнів, підтримувати їхнє

прагнення до саморозвитку та розкривати їхні здібності і пізнавальні

можливості.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Це вміння педагога визначати та реагувати на запити й очікування батьків щодо

навчання дітей, залучати їх до участі в освітньому процесі.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання

додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Це вміння педагога організовувати співпрацю із залученими фахівцями на

основі принципів командної взаємодії у процесі розроблення та реалізації

індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб

із ООП (за потреби).

В. Участь в організації безпечного та здорового освітнього середовища

Побудова безпечного та здорового освітнього середовища у новій українській

школі є пріоритетним напрямом державної політики. Аби забезпечити права

дітей на освіту й охорону здоров’я та сприяти реалізації їхнього потенціалу,

вчитель має розвивати:

В1. Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного

освітнього середовища

Це вміння педагога використовувати інструменти забезпечення інклюзивного

навчання в освітньому процесі, застосовувати принципи і стратегії

універсального дизайну в сфері освіти й розумного пристосування.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Це вміння педагога забезпечувати педагогічну підтримку осіб із ООП,

здійснювати необхідні адаптації і модифікації в освітньому процесі відповідно

до потреб учнів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для

кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Це вміння педагога організовувати навчання, виховання і розвиток учнів із

урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей за допомогою

матеріалів, пристроїв та обладнання.

В2. Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати

здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Це вміння педагога організовувати освітнє середовище з урахуванням правил

безпеки життєдіяльності, санітарних правил охорони праці і норм,

протиепідемічних правил та діям у надзвичайних ситуаціях, Також педагог має

вживати заходів щодо запобігання та протидії булінгу, різним проявам

насильства та дискримінації серед учнів та інших учасників освітнього процесу.

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками

освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Це вміння педагога проводити профілактичні заходи, спрямовані на збереження

та зміцнення здоров’я учнів, забезпечувати дотримання ними вимог безпеки

життєдіяльності, санітарії та гігієни й створювати умови для збереження

їхнього психоемоційного здоров’я.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного

способу життя

Це вміння педагога використовувати методики, що зменшують вплив

стресогенних факторів на здоров’я учнів, планувати освітній процес із

урахуванням принципів здорового й безпечного способу життя, застосовувати

методики й технології організації активного й безпечного дозвілля учнів і

формувати навички здорового й безпечного способу життя.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час

професійної діяльності

Це вміння педагога дотримуватись у професійній діяльності санітарних правил

і норм, правил поведінки в надзвичайних ситуаціях, здійснювати профілактичні

заходи зі збереження особистого фізичного та психоемоційного здоров’я,

використовувати методики зміцнення здоров’я та запобігання захворюванням.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Це вміння педагога надавати домедичну допомогу учасникам освітнього

процесу (за потреби), виявляти ознаки погіршення фізичного, психоемоційного

стану у них.

Вчитель є освітнім менеджером, який має реалізувати основні функції

управління з відповідними комунікаціями і забезпечити ефективне та

результативне навчання в класі. Для цього йому необхідні такі професійні

якості:

Г1. Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Це вміння педагога формулювати цілі освітнього процесу на основі

прогностичних методів планування.

2) Здатність планувати освітній процес

Це вміння педагога здійснювати різні види планування освітнього процесу на

різних його етапах, планувати навчальні заняття на основі модельних

навчальних програм та розробляти навчальні програми на їх основі (за

потреби).

Г2. Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів

освіти

Це вміння педагога організовувати освітній процес відповідно до вимог

законодавства.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної

діяльності здобувачів освіти

Це вміння педагога організовувати навчальні заняття різних типів,

застосовувати різні види й форми організації навчально-пізнавальної діяльності

учнів і раціонально використовувати навчальний час.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку

здобувачів освіти

Це вміння педагога розміщувати й використовувати дидактичні матеріали та

обладнання в навчальному приміщенні, використовувати фізичний,

інформаційний простір закладу освіти як освітній ресурс.

Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання зучнів

Це вміння педагога застосовувати до різних видів оцінювання відповідну

методику та шкалу, використовувати різні форми оцінювання результатів

навчання учнів, дотримуватись визначених законодавством критеріїв

оцінювання та розробляти критерії оцінювання різних видів навчальної

діяльності, визначати й фіксувати результати навчання.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Це вміння педагога розвивати в учнів вміння здійснювати самомотивацію до

навчання, аналіз, рефлексію навчальної

діяльності та її результативності.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і

взаємооцІнювання результатів навчання

Це вміння педагога розвивати в учнів навичку здійснювати самооцінювання і

взаємооцінювання результатів навчання.

Д. Безперервний професійний розвиток

Д1. Здатність до навчання впродовж життя

Для успішного виконання цієї трудової функції потрібні така професійна якість,

як здатність до навчання впродовж життя. Вона включає такі складові:

Здатність здійснювати власний професійний розвиток, надавати та отримувати

підтримку від колег. Це вміння педагога визначати потреби та планувати

особистий професійний розвиток, обирати суб’єкта освітньої діяльності й

ресурси для професійного розвитку, брати участь у діяльності професійних

спільнот та здійснювати рефлексію щодо педагогічної діяльності.

Здатність до інноваційної діяльності. Це вміння педагога застосовувати наукові

методи пізнання, використовувати інформацію щодо освітніх інновацій та

інтегрувати інновації у власну педагогічну практику.

Отже, професійний стандарт для педагогів є своєрідним індикатором для

аналізу власної діяльності, адже ознайомившись з усіма компетентностями,

вміннями та навичками, необхідними для цієї професії, можна зрозуміти, на

якому рівні ви перебуваєте й куди рухатися далі. Також, відповідно до

професійного стандарту та його вимог, педагоги можуть обирати вектор свого

професійного розвитку, його форми й тематику. Адже в стандарті докладно

описано, які трудові функції мають вчителі, що потрібно робити, знати, вміти. І

вже на основі цього педагоги можуть більш конкретно підходити до свого

професійного розвитку й обирати актуальні й необхідні програми підвищення

кваліфікації.

Беручи на роботу нових педагогічних працівників, професійний стандарт

допомагає керівникам зрозуміти, які саме працівники їм потрібні, які трудові

функції вони мають виконувати та якими компетентностями мають володіти.

Також стандарт можна використовувати як дорожню карту для обговорення з

працівниками шляхів їхнього подальшого професійного розвитку, розроблення

посадових інструкцій до відповідних посад. Крім цього, професійний стандарт

можна використовувати під час атестації та сертифікації, будуючи вимоги до

завдань на основі тих компетентностей, які вказані в документі.

Додаток 2

Наказом встановлено такі норми:

- кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності

цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної

згідно з новою редакцією Положення;

- педагогічним працівникам, яким до набрання чинності цього наказу за

результатами попередньої атестації було присвоєно педагогічне звання та які

мають відповідний освітньо-професійний ступінь (освітньо-кваліфікаційний

рівень), при проведенні чергової атестації встановлюється відповідність

(невідповідність) займаній посаді та підтверджується (не підтверджується)

педагогічне звання. У разі підтвердження педагогічного звання педагогічному

працівникові присвоюється кваліфікаційна категорія, яка дає право на

присвоєння (підтвердження) такого педагогічного звання;

- право на зарахування сертифікації як чергової атестації мають педагогічні

працівники, які успішно пройшли сертифікацію, мають чинні сертифікати про її

проходження та не скористалися таким правом до набрання чинності цим

наказом.

Положення поширюється на всіх педагогічних працівників закладів та

установ освіти незалежно від підпорядкування, типу та форми власності, крім

педагогів, які атестуються відповідно до вимог Закону України «Про

професійний розвиток працівників», та педагогів закладів спеціалізованої

освіти (крім наукових ліцеїв).

Атестація педагога є обов'язковою й проводиться з дотриманням

академічної доброчесності.

Міжатестаційний період – проміжок часу між проходженням

педагогічним працівником попередньої та наступної атестації, що становить, як

правило, 5 років. Але він не може бути меншим ніж 3 роки, крім випадків

проведення позачергової атестації за ініціативою педагогічного працівника. До

міжатестаційного періоду не зараховуються:

• соціальні відпустки;

• відпустки без збереження заробітної плати тривалістю понад 1 рік;

• час перебування на обліку в службі зайнятості;

• інші випадки, коли переривається трудова діяльність;

• увільнення працівника від виконання обов'язків;

• мобілізація;

• період, на який переноситься атестація.

Підвищення кваліфікації проводиться відповідно до законодавства та є

необхідною умовою атестації. Його загальний обсяг визначається сумарно за

останні 5 років перед атестацією незалежно від суб'єкта підвищення

кваліфікації, виду, форми чи напряму. Здобуття освіти в закладі вищої, фахової

передвищої освіти наступні 5 років зараховується як підвищення кваліфікації

відповідно до законодавства.

Чергова атестація проводиться один раз на 5 років, крім випадків,

визначених Положенням, зокрема:

• тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується;

• настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають

проходженню ним атестації.

У разі надходження від педагогічного працівника заяви про перенесення

строків чергової атестації, поданій у паперовій чи електронній формі,

атестаційна комісія у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня її

отримання, приймає рішення про таке перенесення та інформує про це

педагогічного працівника. Атестація має бути перенесена до припинення таких

обставин, але не більше ніж на 1 рік (раніше присвоєна кваліфікаційна

категорія (педагогічне звання) педагога зберігається).

Позачергова атестація може проводить за ініціативою:

1) педагогічного працівника, якщо його освітній рівень, стаж роботи на посадах

педагогічних працівників відповідає вимогам або за наявності однієї з таких

умов:

• визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських,

міжнародних, регіональних фахових конкурсів;

• наявності освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступеня;

• успішного проходження сертифікації.

У такому випадку педагогічний працівник має до 20 грудня подати до

атестаційної комісії заяву за формою, наведеною в додатку 1 до цього

Положення (у паперовій чи електронній формі).

2) керівника закладу освіти, якщо за результатами аналізу виконання педагогом

посадових обов'язків визначені підстави, які свідчать про зниження якості його

педагогічної діяльності.

У разі виявлення за результатами інституційного аудиту низької якості

освітньої діяльності закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу

проводиться позачергова атестація керівника закладу освіти.

Положенням визначено особливості проведення атестації педагогів, які:

• мають педагогічне навантаження з кількох навчальних предметів. Вони

атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю, або за посадою

відповідно до трудового договору. Необхідною умовою при цьому є

підвищення кваліфікації з навчальних предметів, видів (напрямів) діяльності,

які є освітнім компонентом освітньої програми закладу освіти. Педагогічні

працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за

певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу, а

присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) поширюється на все

педагогічне навантаження;

• працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору.

Педагоги атестуються на загальних підставах;

• обіймають різні педагогічні посади в одному закладі освіти (зокрема

керівники закладів освіти, їх заступники та інші працівники, які викладають

навчальні предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу). Вони

атестуються за кожною з посад;

• викладають один і той самий або ідентичний за змістом навчальний предмет

(інтегрований курс, дисципліну), або працюють за однією і тією самою

посадою в різних закладах освіти. Такі педагоги атестуються за основним

місцем роботи, а результати атестації поширюються на все педагогічне

навантаження (усі посади) за кожним місцем роботи;

• у міжатестаційний період мають години з навчальних предметів (інтегрованих

курсів, дисциплін, безпосередньої роботи з дітьми), іншої педагогічної роботи з

яких він не проходив атестацію. Присвоєна за результатами попередньої

атестації кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) поширюється на все

педагогічне навантаження до наступної атестації;

• успішно пройшли сертифікацію. Проходження сертифікації зараховується як

проходження атестації один раз протягом строку дії сертифіката та є підставою

для присвоєння (підтвердження) йому кваліфікаційної категорії та/або

педагогічного звання з дня подачі до атестаційної комісії сертифіката. Слід

зазначити, що у такому випадку не проводяться будь-які заходи, пов'язані із

вивченням і оцінюванням його діяльності, не враховуються тривалість

міжатестаційного періоду та вимоги до стажу роботи.

Керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, філії

закладу загальної середньої, позашкільної освіти та його заступники, які

працюють на посаді педагогічного працівника та мають педагогічне

навантаження, атестуються за цією посадою.

Раніше присвоєні кваліфікаційна категорія, педагогічне звання педагога

зберігаються до проведення наступної атестації та у таких випадках:

• переведення (призначення) педагога на іншу посаду в тому самому чи в

іншому закладі освіти;

• переривання роботи педагога на педагогічній посаді (незалежно від тривалості

перерви в роботі).

Атестація таких педагогів здійснюється не пізніше ніж через 2 роки після

прийняття їх на роботу.

Кваліфікаційні категорії присвоюються педагогічним працівникам за

умови наявності в них:

• відповідного ступеня освіти, що підтверджується документом про освіту

(дипломом);

• стажу роботи на посадах педагогічних працівників, який визначається

відповідно до даних його особової справи, трудової книжки або відомостей

Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального

страхування та інших документів.

Тож залежно від отриманого ступеня освіти та стажу роботи педагогам можуть

присвоюватись/підтверджуватись такі категорії:

«Спеціаліст»:

• ступінь освіти: освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра,

освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний

рівень молодшого спеціаліста), бакалавра чи магістра (освітньо-

кваліфікаційний рівень спеціаліста).

При прийнятті на роботу педагогічним працівникам (особам, призначеним на

посади педагогічних працівників) атестаційною комісією присвоюється

кваліфікаційна категорія «спеціаліст» без проведення будь-яких заходів,

пов'язаних із вивченням й оцінюванням його діяльності та професійних

компетентностей.

«Спеціаліст другої категорії»:

• ступінь освіти: освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-

кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста), бакалавра чи магістра

(освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста), освітньо-професійний ступінь

фахового молодшого бакалавра;

• стаж роботи: не менше ніж 3 роки.

«Спеціаліст першої категорії»:

• ступінь освіти: освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра

або освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра чи магістра (освітньо-

кваліфікаційний рівень спеціаліста);

• стаж роботи: не менше ніж 5 років.

«Спеціаліст вищої категорії»:

• ступінь освіти: освітній ступінь вищої освіти магістра (освітньо-

кваліфікаційний рівень спеціаліста);

• стаж роботи: не менше ніж 7 років.

Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий,

ступінь вищої освіти, науковий ступінь або вчене звання, за його заявою

рішенням атестаційної комісії кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої

категорії» присвоюється як правило без дотримання послідовності.

Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із

галузей економіки та працюють на посадах педагогічних працівників закладів

освіти, можуть атестуватися без дотримання послідовності на присвоєння

кваліфікаційної категорії за таких умов:

• «спеціаліст другої категорії» – за наявності не менше 2 років такого стажу

роботи;

• «спеціаліст першої категорії» – не менше 5 років;

• «спеціаліст вищої категорії» – не менше 7 років.

Атестація таких осіб, які призначені на посади педагогічних працівників у

заклади загальної середньої освіти проводиться не раніше ніж через 1 рік після

призначення.

Педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння

кваліфікаційних категорій, за результатами атестації:

• встановлюється відповідність займаній посаді;

• установлюється (підтверджується) тарифний розряд;

• може бути присвоєно педагогічне звання.

Педагогічні звання

За результатами атестації присвоюються педагогічні звання педагогічним

працівникам із високим професійним рівнем, які зокрема:

• упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові

освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним

працівникам (здійснюють наставництво, супервізію);

• беруть участь у процедурах і заходах, пов'язаних із забезпеченням якості

освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі

освіти;

• були визнані переможцями, лауреатами регіональних, всеукраїнських,

міжнародних фахових конкурсів, змагань тощо;

• підготували переможців регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад,

конкурсів, змагань тощо.

У Положенні визначено такі вимоги до присвоєння (підтвердження)

педагогічних звань:

«Старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» (крім

педагогічних працівників, які працюють у ЗДО):

• кваліфікаційна категорія не нижче ніж «спеціаліст другої категорії" (для

працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння

кваліфікаційної категорії - найвищий тарифний розряд);

• стаж роботи - понад 3 роки.

«Викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист» (крім

педагогічних працівників, які працюють у ЗДО), «педагог-організатор-

методист», «практичний психолог - методист», «керівник гуртка - методист»,

«старший вожатий - методист»:

• кваліфікаційна категорія не нижче ніж «спеціаліст вищої категорії» (для

працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння

кваліфікаційної категорії – найвищий, встановлений відповідно до посади,

тарифний розряд);

• вища освіта;

• стаж роботи: понад 5 років.

Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами

атестації як правило послідовно.

Залежно від компетенції та повноважень освітньої установи Положенням

визначено такі рівні атестаційних комісій:

Атестаційна комісія I рівня (створюється в закладах освіти, відокремлених

структурних підрозділах, у яких працює 15 та більше педагогічних працівників)

– атестує педагогічних працівників (крім керівників) закладу освіти.

Атестаційна комісія II рівня – атестує керівників підпорядкованих закладів

освіти та педагогічних працівників закладів освіти, у яких працює менше ніж 15

педагогічних працівників, та розглядає апеляції на рішення атестаційних

комісій I рівня.

За результатами атестації педагогічного працівника, незалежно від обсягу

його педагогічного навантаження атестаційними комісіями (I рівня - не пізніше

ніж 01 квітня, II та III рівня – не пізніше ніж 25 квітня) приймається рішення

щодо:

• відповідності (невідповідності) педагогічного працівника займаній посаді;

• присвоєння (підтвердження) педагогічному працівникові кваліфікаційної

категорії або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);

• присвоєння педагогічному працівникові педагогічного звання або про відмову

в такому присвоєнні (підтвердженні).

На підставі рішення атестаційної комісії оформляється атестаційний лист

(додаток 3 до Положення) у 2 примірниках, один із яких може бути виданий

педагогу особисто під підпис (або надісланий поштовим відправленням з

повідомленням про вручення), а другий - додається до його особової справи.

Не допускається створення перешкод для проходження педагогічним

працівником атестації, необґрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні)

кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

Щорічно (не пізніше 20 вересня) керівник суб'єкта освітньої діяльності

видає наказ про створення атестаційної комісії, у якому:

1. Визначається персональний склад атестаційної комісії (не менше 5 осіб).

За поданням та відповідно до рішення уповноваженого профспілкового органу

до складу атестаційної комісії можуть включатись його представники за згодою

(не більше 2 осіб). До роботи не можуть залучатись особа, яка є близькою

особою педагогічного працівника, який атестується, або особою, яка може мати

конфлікт інтересів.

В органах державної влади та місцевого самоврядування, закладах освіти

державної чи комунальної форми власності, головою комісії є його керівник

(заступник керівника). У закладах дошкільної освіти ним може бути вихователь

- методист.

Голова атестаційної комісії виконує такі обов'язки:

• проводить засідання атестаційної комісії;

• бере участь у голосуванні під час прийняття рішень атестаційної комісії;

• підписує протоколи засідань атестаційної комісії та атестаційні листи;

• може прийняти рішення про проведення засідання в режимі

відеоконференцзв'язку за наявності обставин, які об'єктивно унеможливлюють

проведення засідання комісії очно (воєнний стан, надзвичайна ситуація,

карантинні обмеження тощо).

Секретар атестаційної комісії, згідно з Положенням він має виконувати такі

обов'язки:

• приймає, реєструє та зберігає документи, подані педагогічними працівниками;

• організовує роботу атестаційної комісії, веде та підписує протоколи засідань

атестаційної комісії за формою, наведеною в додатку 2 до Положення;

• оформлює та підписує атестаційні листи;

• повідомляє педагогічним працівникам про місце і час проведення засідання

атестаційної комісії (у разі запрошення педагогічних працівників на засідання);

• забезпечує оприлюднення інформації про діяльність атестаційної комісії

шляхом розміщення її на офіційному вебсайті закладу освіти, відокремленого

структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти.

У разі необхідності внесення змін до складу атестаційної комісії у зв'язку з

тривалою відсутністю її члена або виникнення потенційного чи реального

конфлікту інтересів, видається відповідний наказ.

Положенням визначено такі особливості роботи атестаційної комісії:

• вона є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох

третин від її складу;

• порядок голосування (відкрито чи таємно) визначається на засіданні

атестаційної комісії та фіксується в протоколі;

• рішення приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі

рівного розподілу голосів «за» і «проти» приймається рішення в інтересах

педагогічного працівника, який атестується;

• у разі проходження атестації особа, яка входить до складу атестаційної

комісії, вона не бере участі в голосуванні щодо себе;

• у випадку відсутності голови на її засіданні атестаційна комісія має обрати

головуючим іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря. Не можуть

головувати особи, які атестуються або можуть мати реальний чи потенційний

конфлікт інтересів;

• у разі виникнення питань до педагога, зокрема пов'язаних з поданими

документами, комісія може запросити педагогічного працівника на своє

засідання. Запрошення, підписане головою атестаційної комісії, має бути

врученим педагогу під підпис або шляхом надсилання його сканованої копії на

електронну пошту (з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж за 5

робочих днів до дня проведення засідання;

• особи, які підписують протокол можуть у письмовій формі викласти окрему

думку щодо рішення атестаційної комісії, яка додається до протоколу;

• окрема думка інших членів атестаційної комісії може бути висловлена в усній

формі, з обов'язковим внесенням її до протоколу.

Повноваження атестаційної комісії починаються з дня видання наказу

(рішення) про її створення та діють до наступного навчального року (до дня

видання наказу про створення нової атестаційної комісії).

Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 20 жовтня

поточного року мають:

• скласти та затвердити список педагогічних працівників, які підлягають

черговій атестації в поточному навчальному році. Якщо у ньому відсутній

педагог, який підлягає черговій атестації, до 20 грудня поточного календарного

року атестаційна комісія має додати педагога до відповідного списку на

підставі його заяви, поданої у паперовій чи електронній формі;

• скласти та затвердити строки проведення їх атестації та графік проведення

засідань атестаційної комісії;

• визначити строк та адресу електронної пошти для подання педагогічними

працівниками документів (у разі подання в електронній формі).

Керівник закладу освіти може надати атестаційній комісії уточнені

списки педагогічних працівників, які підлягають атестації, до 20 грудня

поточного календарного року. У закладах освіти, у яких працює менше ніж 15

педагогів, списки працівників, які підлягають черговій атестації, готує керівник

закладу освіти та надає їх атестаційній комісії відповідного рівня до 01 жовтня

поточного року.

Для проведення позачергової атестації педагогів керівник закладу освіти

до 10 грудня поточного навчального року подає список таких працівників на

розгляд атестаційної комісії, яка має:

• затвердити окремий список педагогічних працівників, які підлягають

позачерговій атестації;

• визначити строки проведення їх атестації, подання ними документів та в разі

потреби внести зміни до графіка своїх засідань.

Упродовж 5 робочих днів з дня прийняття рішення голова та секретар

атестаційної комісії забезпечують оприлюднення на вебсайті таку інформацію:

• персональний склад атестаційної комісії;

• список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в

поточному навчальному році та строки проведення їх атестації;

• окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій

атестації та строки проведення їх атестації;

• графік проведення засідань атестаційної комісії;

• строки й адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками

документів;

• перелік документів, які обов'язково подаються педагогічними працівниками

для проведення атестації.

Протягом наступних 10 робочих днів педагогічний працівник, який

атестується, може подати до атестаційної комісії документи в паперовій або

електронній формі (формат PDF, кожен документ в окремому файлі), що, на

його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні

досягнення (документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного

працівника, не подаються). Ці документи, реєструються секретарем

атестаційної комісії й не можуть бути не прийняті, якщо вони відповідають

вимогам.

Крім того, атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення

практичного досвіду роботи. Для цього вона має визначити зі свого складу осіб

або залучити інших педагогів і затвердити графік заходів з вивчення й

оцінювання його діяльності та професійних компетентностей.

Педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної

комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, зокрема в режимі

відеоконференцзв'язку. Також його інтереси може представляти інша особа за

письмовою довіреністю чи договором доручення, оформленими відповідно до

вимог законодавства, із пред’явленням документа, що посвідчує особу.

На підставі рішення атестаційної комісії в строк, що не перевищує 7

робочих днів з дня його прийняття, керівник закладу освіти видає відповідний

наказ та впродовж 3 робочих днів із дати його видання ознайомлює з ним

педагогічного працівника під підпис та подає його до бухгалтерії для

нарахування заробітної плати та проведення відповідного перерахунку. Оплата

праці з урахуванням результатів атестації проводиться з дати прийняття

атестаційною комісією рішення за результатами атестації.

Витяг з наказу видається педагогу при звільненні чи переведенні на

роботу в інший заклад освіти та є документом, який підтверджує присвоєння

(підтвердження) педагогічному працівнику відповідної кваліфікаційної

категорії, педагогічного звання.

У разі незгоди педагога з рішеннями атестаційних комісій I чи II рівнів

впродовж 7 робочих днів із дати отримання ним атестаційного листа він має

право оскаржити такі рішення шляхом подання апеляції (додаток 4 до

Положення) та копій:

• атестаційного листа, виданого атестаційною комісією, рішення якої

оскаржується;

• документів, що подавались до атестаційної комісії (у разі їхнього подання).

Якщо такі документи є у розпорядженні суб'єкта створення атестаційної комісії,

до якої подається апеляція, або можуть бути отримані шляхом електронної

інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та

публічними електронними реєстрами органів державної влади, педагогічний

працівник їх не подає, а цей факт має бути зазначеним в апеляційній заяві з

посиланням на відповідний ресурс.

Апеляційна заява з додатками подається у паперовій та/або електронній формі

на визначену адресу електронної пошти (з підтвердженням отримання) у

сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ – окремим файлом).

Протягом 15 робочих днів з дати надходження апеляції атестаційна комісія має

розглянути апеляційну заяву та ухвалити рішення про:

• відповідність педагогічного працівника займаній посаді, підтвердження

раніше присвоєної кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання

та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

• присвоєння педагогічному працівнику наступної кваліфікаційної категорії

та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії

нижчого рівня;

• залишення рішення атестаційної комісії нижчого рівня без змін, а апеляцію

без задоволення.

Рішення про результати розгляду апеляції оформляють протоколом

(додатком 5 до Положення), який підписують голова та секретар атестаційної

комісії. Протягом 3 робочих днів витяг з цього протоколу надсилається

педагогу та до відповідного закладу освіти електронною поштою в сканованому

вигляді (з підтвердженням отримання) або поштовим відправленням з

повідомленням про вручення.

Якщо за результатами апеляції педагогу було присвоєно (підтверджено)

кваліфікаційну категорію, упродовж 3 робочих днів з дати отримання витягу

керівник закладу освіти має видати відповідний наказ, ознайомити з ним

педагогічного працівника під підпис і подати його до бухгалтерії для

нарахування заробітної плати та проведення відповідного перерахунку.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення

педагогічного працівника з роботи в установленому законодавством порядку.

Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу

роботу за результатами атестації видається лише після розгляду його апеляції (у

разі подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням

законодавства про працю. Розірвання трудового договору за таких умов

допускається в разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на

іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі освіти.

У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії

вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви, він має право оскаржити таке

рішення до суді в установленому законодавством порядку.

Додаток 3

У І півріччі 2024 року Департаментом освіти і науки Житомирської обласної

військової адміністрації (далі - Департамент) зареєстровано 5 випадків

підліткового суїциду, а саме З випадки, скоєні учнями випускних 9 класів

Звягельської, Народицької, Черняхівської територіальних громад та груповий

суїцид, скоєний двома ученицями 7-их класів ліцею № 5 міста Житомира.

Попередньо з'ясовано, що всі загиблі діти були з неповних та неблагонадійних

сімей, батьки зловживали спиртними напоями, неприділяючи дітям належної

уваги. У Звягельській та Народицькій громадах батьки залишили

неповнолітніх, переїхавши в інше місце на проживання, і діти вимушені були

долати самотність та виживати у цей складний час.

Загиблі діти характеризуються закладами освіти з позитивної сторони. Однак

їх сім'ї, опинившись у складних життєвих обставинах, не змогли справитися з

викликами та належно виконувати свої батьківські обов'язки. До прикладу, у

Черняхівській ТГ батьки загиблого пиячили багато років на очах двох

неповнолітніх дітей, однак залишалися поза увагою місцевої влади, доки

дитина не вчинила самогубство.

Станом на 01.11.2024 року у Департаменті зареєстровано 12 випадків зі

смертельними наслідками, які трапилися з учнями ЗЗСО у побуті, більшість з яких

сталися внаслідок причин, що вважаються соціальними. Питома вага нещасних

випадків внаслідок самогубств, вбивств, пожеж, ДТП, утоплень, отруєнь щороку

становить в середньому 85%, що говорить про відсутність батьківської уваги, високий

рівень соціального сирітства в суспільстві, про зниження соціальних установ в сім'ї,

що безпосередньо впливає на поведінку дітей.

Сучасний класний керівник основну увагу в своїй діяльності має приділяти

особистості учня, допомагати і підтримувати учня у його самовихованні,

поєднувати всі свої навички та вміння для сприяння саморозвитку кожного

учня.

Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому

кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба

рахуватися. Завдання вчителя - відмітити в кожному учневі все найкраще,

розвивати його, заохочуючи самостійну роботу і творчість. Класний керівник

повинен володіти мистецтвом  індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати

її, підтримати, з метою профілактики та запобігання вчинення самогубств

неповнолітніми.

Для ефективної роботи класного керівника з учнями дуже важливим є

згуртованість класного колективу.

1. Створити в класі єдину систему традицій і цінностей. Особливу роботу

слід вести з «відторгнутими» дітьми.

2. Робота в групах. Розподіл між учнями доручень.

3. Постійно організовувати свята, позакласні заходи, походи, поїздки. Все

це сприяє спілкуванню в неформальній обстановці й згуртовує дитячий

колектив.

Суїцидальна поведінка - це складний і тривалий процес, який включає усі

різновиди і прояви психічної діяльності, спрямовані на позбавлення себе життя.

Фактори ризику суїцидальної поведінки:

Умови сімейного виховання: зміни в сім’ї, наприклад, розлучення, переїзд

братів/сестер або зміна місця проживання; небажані життєві події, такі як

знущання або нещодавні втрати, наприклад, смерть батьків; наявність у

сімейному анамнезі фактів самогубства, психічних проблем або зловживання

психоактивними речовинами; насильство в сім’ї.

Спосіб життя і діяльності: акцентуації характеру; активне вживання алкоголю

і наркотиків; спроби самогубства у минулому; здійснення кримінального

правопорушення, ув’язнення; легкий доступ до вогнепальної зброї, пігулок

тощо.

Стосунки з людьми: ізоляція від соціального оточення, відсутність підтримки;

булінг (цькування) у школі; розрив з коханою людиною, який відчувається як

глибока втрата; труднощі адаптації до діяльності тощо.

Фізичні або медичні проблеми, наприклад, зміни, пов’язані зі статевим

дозріванням, хронічні захворювання. Вирізняють внутрішні та зовнішні форми

суїцидальної поведінки. Серед внутрішніх форм: суїцидальні думки, уявлення,

переживання (сум, безнадійність, тривога, почуття провини), наміри, замисли,

потяги.

Серед зовнішніх форм: суїцидальні спроби та завершені суїциди. У роботі

з суїцидальною поведінкою буває складно розрізнити випадки, коли підліток

має намір справді покінчити життя самогубством, а коли намагається у такий

демонстративний спосіб отримати любов, увагу, бажані речі, переваги.

Міністерство охорони здоров’я України на офіційному сайті визначає також

такі ознаки суїцидальної поведінки: 

 поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби;

 удавана веселість;

 жарти над власними емоціями;

 відстороненість, уникнення контактів з родиною та друзями;

 поява ризикової поведінки; 

 зміни сну, брак енергії;

 відмова від їжі або переїдання;

 негативні репліки про себе;

 репліки про неможливість виходу зі складної ситуації;

 труднощі у подоланні щоденних проблем;

 втрата інтересу до власної зовнішності;

 погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе;

 підготовка або надсилання прощальних повідомлень;

 розроблення планів покінчити зі своїм життям;

 завершення поточних справ. 

Серед інших причин:

 загострене проходження підліткової кризи; 

 неприйняття вікових фізіологічних змін, незадоволеність своєю

зовнішністю; 

 хімічні залежності, які призводять до абстинентного синдрому або

суїцидальних роздумів та дій у стані сп’яніння, неусвідомлення

небезпеки в зміненому стані свідомості; 

 самотність, відчуття самотності; 

 депресія;

 низька самооцінка;

 розчарування в любовних стосунках; 

 демонстративні маніпуляції та шантаж значущих дорослих задля

отримання послаблень або особливих привілеїв; 

 шантаж з боку зловмисників, погрози завдати шкоди рідним або друзям

дитини;

 неприйняття колективом однолітків (учнівським колективом), рольові

конфлікти;

 булінг та кібербулінг;

 участь у небезпечних іграх, “групах смерті”, які навіюють суїцидальні

думки.

Особлива роль у попередженні випадків суїцидів серед дітей та підлітків

належить педагогам. Важливою складовою превенції суїциду в освітньому

середовищі є вміння педагогів створювати атмосферу психологічного

благополуччя на уроках, в освітньому середовищі. Вони повинні володіти

техніками емпатійного слухання, ведення довірливої бесіди, встановлення

психологічного контакту, ведення групових дискусій.

Головним завданням педагогів і психологів є:

 виявлення зовнішніх проявів суїцидальної поведінки та настроїв дитини;

 робота з батьками або опікунами дитини;

 первинна консультація дитини;

 перенаправлення на зовнішню консультацію. 

Саме вчителі, класні керівники, щодня спілкуючись із дітьми, у ході

освітнього процесу мають змогу фіксувати зміни в поведінці учнів. Тому дуже

важливо, щоб кожен свій урок учитель розпочинав зі «сканування»

внутрішнього стану учнів класу, групи. А саме: на початку уроку, вітаючись,

учитель має встановити короткочасний прямий зоровий контакт з учнями:

пильно, доброзичливо подивитись дітям в очі, зафіксувати вираз обличчя. За

особливостями мікроміміки, погляду оцінити емоційний стан дитини. Якщо

вчитель помічає щось незвичне, не характерне для когось із учнів (емоційні чи

поведінкові прояви), сумнівається в тому, що в конкретної дитини все гаразд,

то після уроку необхідно обов’язково поговорити з дитиною, висловити свою

підтримку і розуміння, звернутися з запитом до практичного психолога,

поспілкуватися з батьками, щоб з’ясувати причини змін в емоційному стані чи

поведінці дитини.

У випадку виявлення дитини з ознаками суїцидальної поведінки важливо:

1. Практичному психологу (у разі його відсутності соціальному педагогу)

спільно з класним керівником створити безпечну, особистісно-орієнтовану і

довірливу ситуацію навколо дитини і розпочати постійний щоденний контакт із

дитиною (спілкування з використанням запитань «Що трапилося?, Я

помітив,що у тебе щось відбувається. Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі

допомогти)». Знайдіть час слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо

вона замкнулася – знайдіть ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.

2. Поговорити з дитиною, чи думала вона про смерть, як давно і які були її

фантазії, думки, плани.

3. Спробувати визначити ту складну кризову ситуацію, яка спричинила

думки про власну смерть.

4. З’ясувати, чи є в родині підлітка дорослий, якого він поважає і любить,

який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайти її і залучити до

постійної підтримки на певний час.

5. У випадку наявних випадків суїцидів у родині, попередніх суїцидальних

спроб, вживання наркотиків і інших токсичних речовин, наявних

психопатичних або депресивних розладів особистості, патології психічного

розладу – обґрунтовано і толерантно рекомендувати батькам звернутися до

психіатра або психотерапевта, психоневролога.

6. Практичному психологу закладу організувати щоденне постійне

підтримуюче спілкування з дитиною, учителями та сім’єю. Розробити

індивідуальну програму психологічної допомоги та формування захисних

антисуїцидальних факторів. У випадку відсутності відповідних умінь і навичок

у працівника психологічної служби – його обов’язок знайти кваліфікованого

фахівця і залучити до роботи до повного зникнення суїцидальних ознак у

поведінці.

7. Виявити фактори ризику в сім’ї та закладі освіти для конкретної дитини.

Розробити рекомендації для педагогів та родини – як організувати підтримуюче

спілкування з дитиною та що змінити у взаємостосунках «дорослий – дитина».

Вчинення маніпуляції є наслідком того, що у сім’ї, де виховується підліток, не

сформовано надійну прив’язаність до батьків або опікунів, і, як наслідок, у

дитини відсутній досвід переживання глибоких почуттів, вона не може уявити,

що відчувають інші люди.

Важливо пам’ятати: підлітки здійснюють суїцид у випадках, коли не

бачать способів вирішення проблем або якщо спроби вирішення виявляються

невдалими, а також тоді, коли у них різко загострюється відчуття безнадії.