ПРОТОКОЛ № 5
засідання педагогічної ради
Новороманівського ліцею
Брониківської сільської ради
26 березня 2025 року
Голова засідання педагогічної ради – Людмила ДАНИЛЬЧУК
Секретар засідання педагогічної ради – Тетяна КАЛІНЧЕНКО
Всього педагогічних працівників – 28
Відсутні: Людмила РОЖКО, Галина ЗАРУЦЬКА, Інна САФРОНІЙ, Валентина
НАЙДЮК, Валентин СОКОЛОВСЬКИЙ, Оксана ПАВЛЮК, Яна РЯБУШЕНКО
Присутні: Оксана ЧЕРНИШ, Іван ГРИБЄНЧИКОВ, Марина ШЛІНЧАК, Тамара
ЛИТВІНЕЦЬ, Майя БУДАЄВА, Тетяна БОРСУЧЕНКО, Валентина ТОРУЦЬКА,
Оксана РУЖИЦЬКА, Оксана КОВАЛЬЧУК, Наталія ТУРИНСЬКА, Віра ОРЕЛ,
Віталія БУГАЙЧУК, Лариса СТОЛЯР, Тамара ЧИЖЕАВСЬКА, Лілія ЯНОВИЧ,
Любов НИЧИПОРУК, Юлія ГУДЗЬ, Тетяна КУЦЕВИЧ, Ірина ДІДИК
Порядок денний:
1. Про роботу колективу з профілактики асоціальної поведінки, правопорушень,
формування свідомої дисципліни, жорстокого поводження з дітьми.
Затвердження Положення про запобігання жорстокому поводженню з дітьми у
Новороманівському ліцеї.
Заступник директора Оксана ЧЕРНИШ, практичний психолог
Валентина ТОРУЦЬКА, класні керівники.
2. Про окремі питання оцінювання результатів навчання (відповідно до Листа
МОНУ №1/4895-25від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів
навчання).
Заступник директора Людмила ДАНИЛЬЧУК, вчителька математики
Тамара ЛИТВІНЕЦЬ.
3. Про дотримання в ліцеї Санітарного регламенту для ЗЗСО, затвердженого
наказом МОЗ 25.09.2020 №2205. Затвердження Порядку здійснення медичного
обслуговування учнів Новороманівського ліцею.
Заступник директора Людмила ДАНИЛЬЧУК, медична сестра Інна
САФРОНІЙ.
4. Про додаткові профілактичні заходи в середовищі дітей та підвищення
обізнаності батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому
середовищі.
Наталія ТУРИНСЬКА, голова МО класних керівників ліцею, класні
керівники.
5.Спільні маршрути діяльності вчителя та асистента вчителя у класі
інклюзивною формою навчання.
Заступник директора Людмила ДАНИЛЬЧУК, асистенти
вчителів, вчителі-предметники.
І. СЛУХАЛИ:
Заступника керівника закладу Оксану ЧЕРНИШ, яка ознайомила присутніх із
законодавчою базою щодо профілактики деструктивної поведінки здобувачів освіти.
Доповіла про затвердження Положення про запобігання жорстокому поводженню з
дітьми у Новороманівському ліцеї. Нагадала загальні правила поведінки для учнів у
ліцеї, правила поведінки під час перерв, у шкільному автобусі; про інформування
відповідних органів щодо жорстокого поводження з дітьми, відповідальність за такі
дії. А також зазначила, що в усі часи, починаючи з первісного суспільства, в
людському соціумі були особи, які в чомусь відрізнялися своєю поведінкою від
загальної маси, не підкорялися моральним нормам, писаним чи не писаним законам. З
прадавніх часів суспільство намагалося вплинути на таких людей, примусити жити за
вимогами суспільства. Використовувалися найрізноманітніші методи впливу аж до
позбавлення життя. Часи минали, але і зараз такі люди для нас велика проблема. Тому
питання профілактики асоціальної поведінки чи не найголовніше в підлітковому
колективі.
Як альтернативу з подолання жорстокої поведінки в ліцеї, булінгу, Оксана
ЧЕРНИШ запропонувала використовувати аркуші міркувань – як своєрідний варіант
пояснювальної записки, що має глибокий психологічно- рефлексивний зміст.
ВИСТУПИЛИ:
1. Практичний психолог ліцею Валентина ТОРУЦЬКА, яка повідомила, що
асоцiальна поведiнка – сукупність людських дій та вчинків, що суперечать існуючим
у даному соціумі культурним нормам, соціальним правилам та обов’язкам.
Асоціальність зумовлена ігноруванням людського досвіду та звичаїв, призводить до
порушення взаємин з навколишніми. До асоцiальної поведiнки, окрім відхилень від
соціокультурних звичаїв, зараховують також девіантну, а іноді ще й делінквентну та
кримінальну поведінку.
Девіантність — стереотип поведінки, пов’язаний з порушеннями відповідних вікові
соцiальних норм та правил, які характерні для малих соцiальних груп та взаємин у
середині родини. Включає відхилення від загально-прийнятої статевої поведінки;
надмірну задерикуватість та хуліганство; жорстокість у ставленні до інших людей або
тварин; брехливість, часті та тяжкі спалахи гніву; руйнування матеріальних та духових
цінностей; підпалювання, крадіжки, зухвалу провокацiйну поведінку та інше.
Делінквентність виявляється в регулярному здійсненні незначних правопорушень та
проступків, які не досягають рівня злочину (криміналу) та не караються в судовому
порядку. Це системне ухиляння від навчання та трудової діяльності, бродяжництво,
вандалізм, садистичні схильності та дії, рання алкоголізація та наркотизація,
аутоагресивна поведінка, антисоціальні дії сексуального характеру.
Кримінальна поведінка визначається як здійснення протиправних вчинків, які є
підставою для кримінальної відповідальності згідно зі статтями закону. Це вчинки,
здійснені як у ставленні до інших осіб та їхнього майна, так і дії, спрямовані проти
існуючого соцiального устрою та держави.
Розвитку асоцiальної поведiнки сприяють вади виховання, негаразди в родинних
стосунках, вплив традицій, загострення суспільно-економiчної ситуації. Її можуть
зумовлювати також i психiчнi захворювання (психопатії, шизофренія та іншi психози).
Одним із важливих напрямків роботи педагогічних працівників є робота з дітьми
девіантної поведінки. На жаль, у сучасній школі кількість дітей, що мають відхилення
у поведінці, стає все більше. Причинами цього явища можуть бути відхилення в стані
здоров’я, розлади в міжособистісних взаєминах, педагогічні помилки, недоліки
родинного виховання, соціальної причини та багато інших.
Профілактика асоціальної поведінки - це науково-обгрунтована, своєчасна
діяльність, спрямована на відвертання можливих відхилень підлітків, максимальне
забезпечення соціальної справедливості, створення умов для включення неповнолітніх
в соціально-економічне і культурне життя суспільства, сприяюче процесу розвитку
особистості, здобування освіти, попередженню правопорушень.
Завданнями профілактичної роботи є:
- надання допомоги дітям, що опинилися у важкій життєвій ситуації;
- виявлення і припинення випадків жорстокого поводження з дітьми;
- забезпечення і захист конституційних прав неповнолітніх;
- надання допомоги щодо попередження правопорушень;
- профілактична, роз'яснювальна робота з пiдлiтками та їх сім'ями.
Відповідно до річного плану роботи практичного психолога протягом року було
проведено діагностику жорстокого поводження з дітьми: спостереження, анкетування
(5,7 класах); профілактичну та просвітницьку роботу: бесіди «Як не стати жертвою
булінгу» (9 клас), «Моя безпека» (7 клас), «Ми – дружна родина» (2, 5 клас),
«Алгоритм дій у ситуації булінгу» (8 клас), «Долаємо конфлікти» (5 клас),
«Толерантність в інклюзію» (5, 9 клас), «Наш дружній клас» (5, 6 клас), година
спілкування «Вирішую конфлікт словом», (5 клас), відео «Булінг: міфи та реальність»
(8-11 класів), тренінгові заняття «Всі ми різні, всі ми рівні» (9 клас), «Толерантність у
моєму розумінні» (6, 7 клас), групові та індивідуальні консультації учнів, батьків
педагогів щодо конфліктів у класних колективах. Також діє Рада профілактики, де
учні, які вчиняють правопорушення, попереджаються про відповідальність та в разі
систематичних порушень можуть бути поставлені на внутрішкільний облік.
I хоча повнiстю викорiнити асоцiальну поведiнку не можливо, проте можна її
попередити. Тому наше завдання полягає в систематичній, планомірній
профілактичній дії спрямованій на попередження не конкретних форм девіацій
(наркоспоживання, злочинність, бродяження), а на попередження асоціальних проявів
в цілому.
УХВАЛИЛИ:
Практичному психологу:
1.1. Проводити систематичні моніторингові дослідження стану питання
профілактики асоцiальної поведiнки з періодичним розглядом даних на
засіданнях ради профілактики.
1.2. Проводити профiлактичнi та просвiтницькi заходи серед учасників освітнього
процесу щодо профiлактики асоцiальної поведiнки та жорстокого поводження з
дiтьми.
Класним керівникам, вчителям-предметникам, адміністрації ліцею:
1.3. Виявляти чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу.
1.4. Проводити виховнi заходи щодо питань безпеки учнів в освітньому середовищі.
1.5. Провести батьківські збори для з'ясування думок батьків про причини проявів
насильства в учнів, шляхи та способи їх подолання.
Рішення прийнято одноголосно.
ІІ. СЛУХАЛИ:
Заступника керівника закладу Людмилу ДАНИЛЬЧУК, яка детально ознайомила
присутніх з окремими питаннями оцінювання результатів навчання (відповідно до
Листа МОНУ №1/4895-25від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів
навчання»), підкресливши, що оцінювання навчальних досягнень учнівства
здійснюють відповідно до державних стандартів освіти. Для цього в Державному
стандарті базової середньої освіти (далі – Стандарт) визначено вимоги до
обов’язкових результатів навчання у кожній освітній галузі.
Ієрархія результатів навчання в стандарті така: низка конкретних результатів
утворюють загальний результат, а споріднені загальні результати об’єднано в групи.
Кожна група результатів у стандарті має певний номер. Для кожного конкретного
результату визначено орієнтири для оцінювання, за допомогою яких визначається
рівень досягнення учнями результатів навчання. Відповідно в індексі кожного
орієнтира для оцінювання насамперед зазначено номер групи, до якої він належить.
Наприклад, [6 МОВ 1.1.1-1].
Під час навчання відбувається як формування, так і оцінювання визначених
стандартом результатів. Працюючи з учнівством над певними завданнями, учитель чи
вчителька мають змогу визначити, яких саме результатів досягатимуть учні та учениці
за конкретний період. І відповідно оцінити ці результати.
Оскільки споріднені загальні результати об’єднано в групи, запропонований
підхід до оцінювання дає змогу узагальнити учнівський поступ і вивести лише 3 або 4
семестрові оцінки, а не оцінювати кожний окремий загальний результат, яких у
кожній галузі налічується більше десяти.
Під час роботи з програмою вчитель або вчителька визначає вид оцінювання
(формувальне або підсумкове) а також, на яких етапах упродовж семестру доцільно
здійснювати оцінювання результатів навчання певної групи. Ці заплановані
оцінювання варто позначити в календарно-тематичному плані чи за його відсутності в
навчальній програмі. Також уже на етапі планування доречно продумати, які форми
роботи та види завдань (інструменти оцінювання) будуть найбільш дієвими для
поточного оцінювання результатів кожної групи. Для цього, зокрема, можна
використати ті види діяльності, які запропоновано в модельних навчальних програмах
або визначено вчителем у навчальній програмі.
Під час такого планування варто подбати про те, щоб таких оцінок не було замало
впродовж семестру. Це залежить, зокрема, й від того, скільки годин навчального
навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних предметів чи курсів має
бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою результатів на семестр. Для тих, що
мають понад три години тижневого навантаження, це число можна збільшити. Утім
варто пам’ятати, що важлива насамперед питома вага кожної такої оцінки, а не їх
кількість.
Відповідно до рекомендацій, затверджених наказом МОН від 02.08.2024 № 1093,
заклад освіти може скористатися академічною свободою в здійсненні поточного та
підсумкового оцінювання.
Для того, щоб вивести семестрову оцінку за кожною групою результатів, учитель
або вчителька впродовж семестру може запланувати щонайменше двічі провести
поточне оцінювання результатів кожної групи та мінімально одну підсумкову роботу
за кожною групою результатів протягом / наприкінці семестру або одну комплексну
підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру. Види робіт для
здійснення такого оцінювання можна визначити самостійно або використати ті, які
зазначені в модельних навчальних програмах. Тобто під час планування важливо
визначити, на якому уроці і в який спосіб учитель чи вчителька здійснюватимуть
поточне чи підсумкове оцінювання результатів певної групи.
Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою відповідного
уроку, унизу колонки зазначають групу результатів (ГР1/ГР2/ГР3/ГР4). Якщо
вчитель/-ка вирішує оцінити на уроці декілька груп результатів окремими поточними
оцінками, то оцінку за кожну групу результатів необхідно фіксувати в окремій колонці
в журналі, зазначаючи групу внизу сторінки журналу.
Однак оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на
одному уроці не є доцільним та обов'язковим.
Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення семестрової
оцінки за кожною групою результатів.
Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і
відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку» (ПРГР1/
ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).
Якщо учень або учениця були відсутні на уроці, коли вчитель або вчителька
здійснювали підсумкове оцінювання, у відповідній клітинці роблять запис «н».
Наприкінці семестру учитель або вчителька може проводити одну комплексну
підсумкову роботу за всіма групами результатів чи кілька підсумкових робіт за
окремими групами. Або ж запланувати підсумкові роботи за кожною з груп
результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову
роботу.
Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на
підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за
підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).
Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота,
семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних поточних
оцінок за групами результатів.
Виконувати підсумкову роботу, яка була пропущена, учню / учениці не потрібно.
Якщо в учня / учениці немає поточних оцінок за певну групу результатів, він /вона
мають виконати відповідну підсумкову роботу.
Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс виводять
як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів або з урахуванням
ваги кожної окремої групи.
Поточні оцінки, які вчитель або вчителька виставляють за різні види діяльності
учнів та учениць упродовж семестру, але не співвідносять їх з певними групами
результатів, не враховують при виведенні семестрової оцінки. Ці оцінки
використовують для відстеження індивідуального освітнього поступу та надання
зворотного зв’язку учням та ученицям.
Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс
виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів.
Оцінювання здійснюється за критеріями (додатки 1-2 до Рекомендацій щодо
оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до
Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093).
Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або
скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути середнім арифметичним
оцінок за I та II семестри. Підсумкову комплексну роботу за рік не проводять.
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Семестрове оцінювання можна
коригувати за окремими групами результатів. Для цього учень / учениця проходить
повторне оцінювання за однією або кількома групами результатів (за бажанням учня /
учениці). Навіть у разі проведення комплексної роботи можна запропонувати учню /
учениці скоригувати оцінку, виконавши завдання, які охоплюють оцінювання лише
певної групи результатів. Результати такого оцінювання виставляють в окремі стовпці
журналу, поруч з семестровими за групами результатів, наприклад “Скоригована
ГР1”. Під час обчислення загальної скоригованої семестрової оцінки вираховують
середнє арифметичне за всіма групами результатів і виставляють скориговану оцінку в
колонку без дати з написом «Скоригована» поруч зі стовпцем «I семестр» або «II
семестр». Стовпці для виставлення скоригованих оцінок відводять у журналі навіть за
відсутності учнів / учениць, які виявили бажання коригувати їх.
Поточні (дві або більше) та підсумкові оцінки за групами результатів (одна або
більше за кожною групою) виставляють у журналі в колонки з датою вгорі та з
позначкою ГР/ПР внизу сторінки впродовж семестру.
Якщо підсумкова робота була за однією групою результатів, то в колонці з
відповідною датою виставляють оцінки і внизу колонки зазначають індекс цієї групи
(див. Таблицю 1).
Таблиця 1.
У мовно-літературній, інформатичній та технологічній освітніх галузях
оцінювання здійснюють за чотирма групами результатів. У математичній,
природничій, мистецькій, громадянській та історичній, соціальній та
здоровʼязбережувальній – за трьома групами результатів.
В окремих освітніх галузях кількість груп результатів навчання, визначених у
галузевих критеріях та Свідоцтві досягнень, не співпадає з кількістю груп результатів
у державному стандарті.
Вимоги до обов’язкових результатів учнів та учениць у математичній освітній
галузі представлено в додатку 8 Державного стандарту базової середньої освіти.
Результати обʼєднано у чотири групи. У галузевих критеріях Група 1 поєднує першу
та другу групи результатів із Державного стандарту, а саме дослідження ситуацій та
моделювання процесів і ситуацій; Група 2 містить частину загальних результатів
четвертої групи Державного стандарту, зокрема, мислить математично та застосовує
математичні поняття, факти та послідовність дій для розв’язання проблемних
ситуацій. Група 3 відповідає третій групі результатів із Державного стандарту та
передбачає інтерпретацію та критичний аналіз результатів розв'язання проблемної
ситуації. Отже три групи результатів галузевих критеріїв забезпечуюють оцінювання
всіх результатів навчання, визначених державним стандартом для математичної
освітньої галузі.
У додатку 16 до Державного стандарту базової середньої освіти в соціальній і
здоров’язбережувальній галузі (СЗО) загальні результати навчання згруповано в 4
групи, які перерозподілено в критеріях оцінювання за 3-ма групами. Група 1:
«Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з
користю для власної та громадської безпеки» об’єднує першу і другу групи загальних
результатів навчання. Група 2: «Здоров’я. Турбота про - особисте здоров’я.
Аргументований вибір здорового способу життя» повністю відповідає третій групі
результатів навчання. Група 3: «Добробут. Підприємливість та етична поведінка для
поліпшення добробуту» відповідає четвертій групі результатів навчання.
У Типовій освітній програмі для 5-9 класів (2024 р.) визначено певні інтегровані
курси/предмети для галузі СЗО, які можуть реалізовувати різну кількість груп
результатів навчання Державного стандарту, що повинно бути відображене в
модельній навчальній програмі для обрання відповідних груп результатів, за якими
здійснюється їх оцінювання.
Оцінювання за результатами, які визначено в галузевих критеріях, в інтегрованому
курсі “Здоров'я, безпека, добробут”, який реалізує досягнення всіх чотирьох груп
результатів навчання СЗО пропонуємо здійснювати за трьома групами галузевих
критеріїв (ГР1, ГР2, ГР3). У навчальному предметі «Підприємництво і фінансова
грамотність» та «Курсах соціального, емоційного та етичного спрямування» (Етика,
Вчимося жити разом, Культура добросусідства тощо) пропонуємо здійснювати
оцінювання за четвертою групою результатів навчання Державного стандарту, яка
відповідає ГР3 галузевих критеріїв, а в інтегрованому курсі «Безпековий практикум» -
за першою та другою групою результатів навчання галузевих критеріїв (ГР1, ГР2).
У громадянській та історичній освітній галузі в додатку 18 до Державного
стандарту базової середньої освіти результати навчання подано за шістьма групами,
проте під час розроблення критеріїв ці групи було об’єднано в три. Так, у групі
результатів: «Орієнтується в історичному часі та просторі, виявляє взаємозв’язки
подій і явищ», об’єднано першу і другу групи загальних результатів навчання,
визначених у стандарті; «Працює з інформацією історичного та суспільствознавчого
змісту» — третя і четверта групи стандарту; «Виявляє здатність до співпраці,
толерантність, громадянську позицію» — п’ята і шоста групи стандарту. Водночас
якщо заклад освіти вважає за доцільне, може оцінювати результати окремо за 6
групами результатів, визначеними в Державному стандарті. Під час оцінювання
предмета «Громадянська освіта» учитель / учителька має орієнтуватися на очікувані
результати, визначені відповідною модельною навчальною програмою, і оцінювати ті
групи результатів, які визначені цією програмою.
У додатку 10 до Державного стандарту базової середньої освіти в природничій
освітній галузі загальні результати навчання обʼєднано в 4 групи. З огляду на те, що
розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого
змісту (4 група результатів державного стандарту) реалізується наскрізно в процесі
навчання природничих предметів, оцінювання результатів цієї групи, відповідно до
галузевих критеріїв, здійснюють у межах трьох груп результатів: ГР1. Проводить
дослідження природи; ГР2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію; ГР3.
Усвідомлює закономірності природи.
У додатку 20 до Державного стандарту в мистецькій освітній галузі загальні
результати навчання об’єднано в 4 групи, однак галузеві критерії містять 3 групи
результатів. Група результатів «Використання інформаційного середовища у власній
творчості та художній комунікації» в критеріях була імплементована в три групи: 1.
Пізнання мистецтва; 2. Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація; 3.
Емоційний досвід, художньо-естетичне ставлення. Тобто той чи той результат
навчання (вміння), що виявляє учень / учениця в межах запропонованої діяльності на
уроці, і рівень його сформованості вчитель або вчителька може оцінити за
відповідними критеріями. Уміння аналізувати твори мистецтва (опис особливостей
мови різних видів мистецтва, використання мистецької термінології, порівняння
образів тощо) оцінюємо за критеріями Групи 1 (знаннєвий). За цим же критерієм
оцінюємо і можливості учнівства щодо пошуку й аналізу мистецької інформації у
цифровому середовищі. Виконання практично-творчих завдань в образотворчому,
музичному інших видах мистецтва (завдання в графічних, живописних пластичних
художніх техніках, створення зображень під час експерименту з кольорами, лініями,
формами тощо; спів, музикування, імпровізації, інсценізації, фільмування тощо)
оцінюємо за критерієм ГР2 (діяльнісний). За цим же критерієм оцінюємо створення
мистецьких продуктів за допомогою цифрових інструментів. Уміння визначати та
описувати емоції (власні та втілені у мистецтві), висловлювати ціннісні ставлення,
критичні судження, зокрема, до творів мистецтва/мистецьких образів, оцінюємо за
критерієм Групи 3 (ціннісний).
При оцінювання предметів / інтегрованих курсів природничої та мистецької
освітніх галузей проведення підсумкових робіт за окремими групами результатів не
обов’язкове.
Наприклад, семестрову оцінку за Групу результатів 1 «Здійснює дослідження
природи» (природнича освітня галузь) виставляють за результатами поточного
оцінювання практичного складника навчальних програм (практичні роботи,
лабораторні роботи, дослідження і спостереження/самоспостереження тощо) з
урахуванням результатів і орієнтирів для оцінювання Державного стандарту.
Семестрову оцінку за ГР2. «Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація»
(мистецька освітня галузь) виставляють на підставі поточних оцінок за цією групою
результатів.
У Додатку 22 стандарту визначено результати навчання освітньої галузі «Фізична
культура», які безпосередньо пов’язані з групами результатів у свідоцтві досягнень та
критеріями оцінювання для цієї галузі.
Вимоги першої групи результатів стандарту галузі (ГР1) відображено в першому
пункті у свідоцтві: розвиває особистісні якості в процесі фізичного виховання; ГР2 – у
другому пункті: володіє технікою фізичних вправ; ГР3 – у третьому: здійснює
фізкультурно-оздоровчу діяльність.
ГР1 учитель або вчителька мають оцінити досягнення учнем або ученицею
виховних завдань галузі, опираючись на те, чи учень або учениця систематично
займаються під час уроку; чи, виконуючи фізичні вправи, працюють над розвитком
вольових зусиль, когнітивних здібностей; чи здатні виявляти різні ролі під час
навчальної, ігрової чи змагальної діяльності; чи дотримується співпраці та правил
«чесної гри».
У ГР2 оцінюють досягнення учнями та ученицями освітніх завдань фізичного
виховання. Оцінюванню підлягає демонстрація техніки фізичних вправ; здатність
моделювати власну рухову діяльність та застосовувати техніку фізичних вправ у
навчальних ситуаціях, змагальних умовах. Учитель або вчителька можуть оцінити чи
дитина технічно правильно виконує фізичні вправи; чи може розробляти комплекси
фізичних вправ чи певний алгоритм індивідуальних тренувань; чи застосовує техніку в
нестандартних чи ускладнених умовах (змагання, збиваючи фактори, різні
психоемоційні стани).
У ГР3 учитель або вчителька мають на меті оцінити досягнення учнями чи
ученицями оздоровчих завдань та рівня розвитку фізичних якостей. Оцінюванню
підлягають знання учнівства про фізичну культуру і спорт; здатність контролювати
власний фізичний стан та регулювати психоемоційний стан; дотримання засад
здорового способу життя та безпечної поведінки. Учитель або вчителька можуть
оцінити чи учень або учениця цікавляться досягненнями українських спортсменів під
час змагань на різних рівнях; чи вміють контролювати навантаження за об’єктивними
показниками організму; чи мають сформований емоційний інтелект, чи дотримуються
правил безпечної поведінки і засад здорового способу життя.
Семестрові оцінки за групами результатів з технологічної освітньої галузі й
фізичної культури можна виставляти за результатами поточного оцінювання без
додаткового проведення підсумкових робіт. Крім цього, може бути обраний формат
проєктної взаємодії, який учитель або вчителька також оцінює за групами результатів.
Наприклад, оцінювання проєктів на уроках «Технології» може охоплювати: оцінку
процесу (планування, дослідження, виконання, презентація), оцінку результату (якість
готового продукту, відповідність вимогам), оцінку презентації (здатність чітко та
зрозуміло пояснити ідею проєкту), оцінку співпраці (взаємодія в команді, розподіл
ролей).
Згідно з Державним стандартом Базової середньої освіти з іноземних мов
визначено такі групи загальних результатів: сприйняття усної інформації та письмових
текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого
міжкультурного спілкування; взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та
в режимі реального часу через засоби іноземної мови; надання інформації,
висловлювання думок, почуттів та ставлення іноземною мовою. Ці групи результатів
співвідносяться з формулюваннями зазначеними у Свідоцтві досягнень, і відповідають
вимогам Державного стандарту базової середньої освіти та модельним навчальним
програмам. Характеристики груп результатів та критерії оцінювання є комплексними
та охоплюють різні види комунікативної мовленнєвої діяльності як то:
Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання,
Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння,
Сприймає письмові тексти / Читання,
Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо.
Саме тому, у Свідоцтві досягнень кожен вид комунікативної мовленнєвої
діяльності виділений окремо, що зумовлено особливостями змісту предмета «іноземні
мови», та сприяє більш об’єктивному підходу до оцінювання.
Семестрове оцінювання з іноземних мов можна здійснюватися за двома
варіантами.
Варіант 1. Провести оцінювання за різними видами комунікативної мовленнєвої
діяльності, що охоплюють усі групи результатів стандарту наприкінці семестру.
Поточне оцінювання має формувальний характер, тому поточні оцінки не
враховуються при виставленні семестрової оцінки. Семестрову оцінку виставляють за
чотирма видами комунікативної мовленнєвої діяльності.
Варіант 2. За тематичною (у разі потреби) та різними видами комунікативної
мовленнєвої діяльності, що охоплюють усі групи результатів стандарту, наприкінці
семестру. У цьому варіанті, як і в попередньому, семестрову оцінку виставляють за
чотирма видами комунікативної мовленнєвої діяльності з урахуванням (за потреби)
тематичного оцінювання, а поточне оцінювання не враховують. Якщо запланована
комплексна підсумкова робота за семестр, завдання якої дають змогу встановити
результати навчання за різними видами комунікативної мовленнєвої діяльності
(групами результатів), то в колонці ставлять дату проведення такої роботи і
прописують ті види робіт, які оцінені під цією ж датою. Якщо проводять окремі
підсумкові роботи для кожного виду комунікативної мовленнєвої діяльності, і такі
роботи розраховані лише на частину уроку, то дату проведення такого контролю не
вказують, а записують в окремій колонці без дати.
ВИСТУПИЛИ:
Вчителька математики ліцею Тамата ЛИТВІНЕЦЬ, яка ознайомила з новими
можливостями і функціями електронного журналу, а також продемонструвала, як
фіксувати у ньому групи результатів, щоб система автоматично рахувала середній
бал. Таким чином полегшивши процес виведення оцінки за семестр та річної.
УХВАЛИЛИ:
2.1. Проводити оцінювання результатів навчання (відповідно до Листа МОНУ
№1/4895-25від 14.03.2025 «Про окремі питання оцінювання результатів
навчання»).
2.2. Використовувати нові можливості електронного журналу для виведення
середнього балу за групами результатів.
Рішення прийнято одноголосно.
ІІІ. СЛУХАЛИ:
Заступника директора Людмилу ДАНИЛЬЧУК про дотримання в ліцеї Санітарного
регламенту для ЗЗСО, затвердженого наказом МОЗ 25.09.2020 №2205. Цей Санітарний
регламент визначає медичні вимоги безпеки (правила і норми) щодо освітнього
середовища у всіх типах закладів загальної середньої освіти (далі - заклади освіти), а
також структурних підрозділах інших юридичних осіб, що забезпечують здобуття
загальної середньої освіти (крім спеціальних закладів освіти) усіх форм власності.
Вимоги цього Санітарного регламенту обов’язкові для врахування при
влаштуванні і обладнанні приміщень закладів освіти, що будуються та
експлуатуються.
Було відмічено основні аспекти документа.
Також заступник директора повідомила, що для врегульованого медичного
обслуговування учнів ліцею необхідно затвердити Порядок здійснення медичного
обслуговування учнів Новороманівського ліцею на основі Постанови КМУ від
20.01.2021р. №31 «Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування
учнів ЗЗСО».
ВИСТУПИЛИ: Тетяна БОРСУЧЕНКО, вчителька біології, яка наголосила на тому,
що питання життя та безпека учнів має бути на постійному контролі. А, отже, весь
навчально-виховний процес потрібно здійснювати відповідно до Санітарного
регламенту та Порядку здійснення медичного обслуговування.
УХВАЛИЛИ:
3.1.Здійснювати навчальний процес відповідно до вимог Санітарного регламенту.
3.2.Затвердити Порядок здійснення медичного обслуговування учнів
Новороманівського ліцею Брониківської сільської ради
Рішення прийнято одноголосно.
ІV. СЛУХАЛИ:
Вчительку історії та громадянської освіти Наталію ТУРИНСЬКУ, яка
ознайомила з додатковими профілактичними заходами в середовищі дітей та
підвищення обізнаності батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в
цифровому середовищі; із загрозами в інформаційному просторі, з поточним
станом цифрової безпеки.
Також Наталія ТУРИНСЬКА окреслила ключові онлайн-загрози для дітей,
небезпечний контент, пов'язаний із вербуванням ворожими спецагентами,
шахрайством тощо. Назвала ключові практичні поради для батьків щодо
забезпечення безпеки дітей в цифровому середовищі.
ВИСТУПИЛИ:
Практичний психолог ліцею Валентина ТОРУЦЬКА про роль критичного милення,
адже саме воно виконує три ключові функції у соціальних мережах :
- Формування Особистої Думки: Вплив соцмереж може бути сильним і
непомітним. Вони часто формують наше сприйняття подій, осіб, та ідеологій,
інколи без нашого усвідомлення. Критичне мислення допомагає нам формувати
власні думки, не піддаючись масовій маніпуляції.
- Розпізнавання Неправди: Неперевірена або фейкова інформація — часте явище в
соцмережах. Критично мисляча людина може відрізнити правду від вигадки,
засновуючись на фактах та логічному аналізі.
- Протидія Стереотипам: Через соціальні мережі часто поширюються стереотипи
та упередження. Критичне мислення дозволяє замислитися та поставити під
сумнів такі узагальнення.
УХВАЛИЛИ:
4.1. Посилити співпрацю з батьками щодо профілактики безпечної поведінки в
цифровому середовищі .
4. 2. Систематично проводити роботу з покращення обізнаності батьків про сучасні
технології захисту.
4. 3. Проводити заходи, бесіди та консультування про небезпеку інтернет- шахрайства
та мережевих маніпуляцій.
Рішення прийнято одноголосно.
V. СЛУХАЛИ:
Заступника директора Людмилу ДАНИЛЬЧУК про затвердження Порядку
організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.Людмила
ДАНИЛЬЧУК зазначила, що інклюзивна освіта ставить собі за мету забезпечення
рівного доступу до здобуття якісної освіти та створення необхідних умов для
досягнення ситуації успіху під час освоєння знань усіма без винятку дітьми. Завдання
інклюзивної освіти полягають у тому, щоб включити всіх дітей в шкільну систему та
забезпечити їх рівноправність, створити належні умови, які б сприяли їхньому
розвитку. Але все це можливо тільки за умов налагодження добрих стосунків та
співпраці вчителя з асистентом вчителя.
Асистент та вчитель – одна команда, що працює на поставлену ціль, а саме, на
всебічний розвиток дитини з особливими освітніми потребами. Кожен із них виконує
свої обов’язки та функції, але мета у них одна. Вчитель завжди виступає головним у
цій системі. Саме йому надається головна роль, бо він визначає та розробляє
навчальний план для всіх учнів та методи засвоєння знань ними. Він веде освітній
процес, а асистент вчителя виступає як помічник, тому що вчителю під час уроку
самому важко індивідуально працювати з певною дитиною. Його урок розрахований
на весь клас та засвоєння знань усіма дітьми. І тут на допомогу приходить саме
асистент вчителя. Він допомагає не тільки дітям з особливими освітніми потребами, а
й іншим учням класу за потреби. Тому їх спільна робота є дуже важливою.
Для того. щоб робота асистента та вчителя була ефективною, потрібно
використовувати різні стратегії:
- перед початком роботи потрібно чітко обговорити ролі та завдання кожного з
учасників співпраці;
- установити критерії спільної роботи;
- дотримуватися конфіденційності;
- обговорити підходи до навчання й управління класом;
- регулярно обговорювати успіхи та проблеми учнів під час уроків.
Найважливішою для педагога є надання допомоги під час освітнього процесу.
Саме надання такої допомоги і є основною метою діяльності асистента вчителя.
Учитель і асистент вчителя – це одна команда, у якій ролі мають розподіляться
найбільш ефективним чином. Проте, у свідомості учня лідером повинен залишатися
вчитель. Асистент вчителя повинен сприйматися як помічник педагога».
Учитель планує, організовує, і координує діяльність класу та підготовку уроків
для всіх учнів. Асистент вчителя не відповідає за виконання цих же завдань щодо
учнів з особливими потребами. Учитель може попросити асистента допомогти при
підготовці до уроку. «Додаткова пара рук і очей» асистента вчителя дуже важлива для
належного проведення уроку і діяльності в класі та школі. Клас може бути дуже
активним, або навпаки, пасивним та повільним, що ускладнює роботу вчителя.
Асистенти вчителів допомагають учням, вчителям або колективу школи в межах своїх
повноважень і обов’язків.
Коли сформовані чітко поставлені завдання, тоді починається співпраця між
асистентом та вчителем уже безпосередньо на уроці. Асистент учителя під
керівництвом учителя може працювати з учнями індивідуально або в невеликих
групах, проводячи різну роботу для підсилення та покращення засвоєння навчальної
програми. Асистент вчителя, вже як було сказано, це помічник у роботі, як з усім
класом, так і безпосередньо з учнями з особливими освітніми потребами. І, щоб така
робота була ефективною, виділяють моделі співпраці.
Розглянемо деякі моделі співпраці асистента вчителя з учителем класу.
Підтримка на уроці. Це одна із розповсюджених моделей та найбільше
застосовується у практиці. У цій моделі провідну роль відіграє вчитель, він проводить
урок з усім класом. Асистент вчителя в цей час допомагає дітям з труднощами в
навчанні, звертаючи особливу увагу на учнів з особливими освітніми потребами. Але
при цьому він намагається приділяти увагу й іншим учням, які потребують допомоги.
Тоді в учнів з ООП не виникає відчуття того, що вони не такі, як інші, а працюють на
рівні з усім класом.
Навчання в групах. При використанні такої моделі до уроку залучаються інші
фахівці, які беруть участь в розробці ІПР дитини. Учитель і асистент планують урок,
на якому учні будуть працювати в малих групах – центрах діяльності. Так, у одній
групі є помічник, який допомагає учням працювати разом над виконанням загального
завдання. Такий підхід сприяє формуванню у дітей вміння працювати разом, як одна
команда, для досягнення поставлених цілей.
Паралельне навчання. Учитель і асистент вчителя планують урок разом, але
кожен з них проводить урок самостійно в малих групах або з половиною учнів класу.
При використанні цієї моделі можуть залучатися до роботи асистент вчителя та інші
представники шкільної команди (логопед, психолог, медичний працівник).
Альтернативне навчання. У його основу покладено диферинційоване навчання. У
цій моделі вчитель працює з більшістю учнів класу, а асистент вчителя працює з
групою учнів, які мають труднощі в навчанні. До цієї групи можуть залучатися і ті
учні, які не зрозуміли щось з уроку. Заняття спрямовані на надолуження навчального
матеріалу шляхом повторення, узагальнення.
Такі моделі навчання допомагають не лише налагодити співпрацю, а й ще,
ставлячи чітку модель викладання, вони допомагають учням у засвоєні потрібних
знань.
ВИСТУПИЛИ:
1.6. Практичний психолог ліцею Валентина ТОРУЦЬКА, яка зазначила, що
інклюзія – це не просто вимога часу, а реальний шлях до створення школи, у якій
кожна дитина, незалежно від своїх освітніх потреб, відчуває себе комфортно, безпечно
та може реалізувати свій потенціал.
Проте досягти цього можливо лише за умови чіткої, конструктивної та
скоординованої співпраці між вчителем і асистентом. Якщо вони рухаються у різних
напрямках, навчальний процес буде неефективним. Наша мета – налагодити спільний
маршрут діяльності, у якому кожен розуміє свої функції та відповідає за якість
навчання дітей.
Роль вчителя та асистента у класі.
Важливо усвідомити, що асистент вчителя – це не просто «помічник» або «тьютор»
для однієї дитини, а повноцінний учасник освітнього процесу. Його
завдання включають:
- сприяння адаптації учнів з особливими освітніми потребами (ООП) до навчального
процесу;
- iндивідуальна підтримка учнiв у виконанні завдань;
- допомога в організації комфортного освітнього середовища;
- спостереження за динамікою розвитку дитини та передача інформації вчителю,
батькам.
Водночас вчитель залишається керівником навчального процесу та відповідає за
розробку програм, викладання матеріалу та організацію взаємодії між усіма учнями
класу.
Отже, співпраця вчителя та асистента – це партнерство, де кожен має свої завдання,
але їхня діяльність доповнює одна одну.
Взаємодія під час уроку: моделі співпраці.
Щоб спільна робота була ефективною, можна використовувати різні моделі
організації уроку:
1. Модель «вчитель + асистент» – вчитель веде урок, асистент працює з окремими
учнями, які потребують додаткової підтримки.
2. Модель «паралельного навчання» – клас ділиться на дві групи, де кожен педагог
працює зі своєю частиною.
3. Модель «поперемінного викладання» – вчитель пояснює новий матеріал, а
асистент після цього допомагає дітям закріпити знання у практичній роботі.
4. Модель «ротаційного навчання» – учні працюють у різних зонах, виконуючи
завдання у групах, а вчитель і асистент по черзі координують їхню роботу.
Головне – створити систему, в якій всі учні залучені до навчання, незалежно від
їхніх індивідуальних можливостей.
Планування та комунікація – запорука ефективності.
Часто проблеми у роботі вчителя та асистента виникають через відсутність чітких
домовленостей. Тому необхідно запровадити такі практики:
1. Регулярне обговорення плану уроку, розподіл ролей між вчителем та
асистентом.
2. Спільний аналіз прогресу учнів, обговорення труднощів та пошук шляхів їх
подолання.
3. Використання спільного щоденника спостережень або електронних записів для
відстеження динаміки навчання учня.
4. Відкрите спілкування, де кожен може висловити свої пропозиції щодо
покращення освітнього процесу.
Якщо вчитель і асистент працюють як одна команда, у якій довіряють одне одному
– успіх гарантований!
Робота з батьками.
Часто саме асистент є тим, хто підтримує контакт із батьками дитини з ООП.
Важливо вибудувати конструктивну комунікацію, щоб:
- батьки розуміли освітні цілі та методи роботи в класі;
- вчитель та асистент отримували зворотний зв’язок про потреби дитини;
- всі учасники процесу мали єдину стратегію підтримки учня.
1.7. Вчителька початкової школи Лілія ЯНОВИЧ, яка наголосила на важливості
співпраці асистента і вчителя безпосередньо перед уроком, на уроці та після, а
також наголосила на ефективності індивідуальних занять асистента вчителя з
дітьми з ООП.
1.8. Вчителька української мови та літератури Тетяна КАЛІНЧЕНКО, яка
наголосила на ролі вчителя-предметника у визначенні рівня можливостей
дитини з ООП, на важливості розробки індивідуальних адаптованих завдань
спільно з асистентом вчителя, адаптації та модифікації програм тощо.
УХВАЛИЛИ:
5.Адміністрації ліцею, вчителям-предметникам, асистентам вчителів:
5.1.Забезпечувати рівноправність дітей з ООП, створювати належні умови,
які б сприяли їхньому розвитку.
5.2.Вчителям-предметникам при оцінюванні дітей з ООП дотримуватись
документів,які регулюють оцінювання навчальних досягнеь учнів.
5.3.Асистентам вчителів, вчителям-предметникам чітко дотримуватись
посадових обов’язків.
5.4.Оформлювати портфоліо учнів як відстеження навчальних досягнень
учнів, що дають можливість учителю визначати потреби кожного учня та
надавати йому педагогічну пвдтримку.
5.5. При низькому рівні навчальних досягнень чи несформованісті компетенцій
учнів,
учитель має переглянути і скорегувати:
ˆ стратегії викладання;
ˆ методи і прийоми навчання;
ˆ форми організації навчання;
ˆ розподіл часу на пояснення й закріплення матеріалу;
ˆ зміст та очікувані результати навчання;
ˆ планування уроків.
Рішення прийнято одноголосно.
Голова засідання педагогічної ради: Людмила ДАНИЛЬЧУК
Секретар засідання педагогічної ради: Тетяна КАЛІНЧЕНКО
Немає коментарів:
Дописати коментар