ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ( 5 - 9 кл.)

 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ( 5 - 9 кл.)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової середньої освіти

 

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти, загальний обсяг їхнього навчального навантаження в базовому навчальному плані базової середньої освіти (далі – базовий навчальний план).

 

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у значеннях відповідно до Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших нормативно-правових актів.

 

2. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових та інших освітніх програм у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

 

3. Метою базової середньої освіти є всебічний розвиток, навчання  виховання здобувачів освіти, виявлення їхніх обдарувань, розвиток талантів і здібностей, формування компетентностей, необхідних для соціалізації та громадянської активності, свідомого життєвого вибору й самореалізації, трудової діяльності, відчуття відповідальності, шанобливого ставлення до суспільства, родини, довкілля і культури, української демократичної держави.

 

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

1) визнання унікальності й талановитості кожної особистості, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення здобувачів освіти на основі попереднього відбору;

2)      формування цілісного світогляду й відчуття радості пізнання, що досягається використанням в освітньому процесі дослідницької і проєктної діяльності;

3)      розвиток вільної особистості через підтримку самостійності, підприємливості й ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

4)      формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку дитини;

забезпечення добробуту й безпеки дитини завдяки створенню атмосфери довіри, взаємоповаги і взаємодопомоги у шкільному освітньому

5)      середовищі, перетворенню закладу освіти на безпечне місце, де запобігають насильству й булінгу (цькуванню), надають потрібну допомогу;

6)      утвердження доброчесності та людської гідності через виховання чесності, відваги, наполегливості, милосердя, доброти, справедливості, поваги до прав людини;

7)      плекання любові до рідного краю, української культури, дбайливе ставлення до довкілля;

8) формування активної громадянської позиції, відповідального ставлення до української держави, історії Українського народу, державної мови.

 

4. Базова середня освіта має такі цикли: адаптаційний (5–6 класи) та базове предметне навчання (7–9 класи). Вони враховують вікові особливості розвитку та потреби здобувачів і дають можливість подолати розбіжності у досягненнях учнів.

 

5. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу, в основі якого лежать Рекомендації Ради Європейського Союзу  від 22 травня 2018 року щодо ключових компетентностей  для ціложиттєвої освіти (освіти впродовж життя).         

Усі ключові компетентності однаково важливі; кожна з них сприяє успішному життю у суспільстві.

 

6. До ключових компетентностей належать:

 

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння:

здійснювати усну й письмову комунікацію (говоріння, слухання, читання, письмо) на основі знання функцій мови, ресурсів (словника, граматики) і норм сучасної української літературної мови, особливостей стилів мовлення та основних художніх та інформаційних (нехудожніх) жанрів, типів мовної взаємодії;

отримувати й опрацьовувати інформацію з різноманітних (звукових/аудіальних, друкованих, цифрових) джерел, критично її осмислювати та використовувати в усній та письмовій взаємодії для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально, з усвідомленням впливовості мови та цінності державної мови як мови міжнаціональної взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей в різних життєвих ситуаціях (навчальних, професійних тощо), творчого самовираження;

 

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою,  що передбачає вміння:

здійснювати усну й письмову комунікацію (говоріння, слухання, читання, письмо) на основі знання функцій мови, ресурсів (словника, граматики) і норм рідної мови, особливостей стилів і жанрів мовлення;

отримувати й опрацьовувати інформацію з різноманітних (звукових / аудіальних, друкованих, цифрових) джерел і критично її осмислювати та використовувати в усній та письмовій взаємодії для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей в різних життєвих ситуаціях (навчальних, професійних тощо), творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та на досвід комунікації державною мовою;

 

3) здатність спілкуватися іноземними мовами означає ситуативно прийнятно та ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати й обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди й переконання в усній та письмовій формах (слухання, говоріння, читання, письмо) в різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, професійних, громадських тощо), спираючись на знання лексики й граматики відповідної мови, її норм, соціокультурної специфіки, особливостей міжкультурної комунікації та на досвід комунікації державною мовою;

 

4) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати й застосовувати математичне мислення для розв’язання широкого спектру проблем у повсякденному житті; моделювання процесів і ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому й суспільному житті людини;

 

5) компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, що передбачають здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи, визначення питань і формулювання висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особи як громадянина за наслідки цієї діяльності;

 

6) інноваційність, що передбачає здатність особи реагувати на зміни та долати труднощі, відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб займатися навчанням упродовж усього життя та досягати успіхів у ньому;

 

7) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської людської діяльності і важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 

8) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових технологій для розвитку й спілкування, здатність безпечно та етично застосовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності в навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 

9) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати власні потреби у плані розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, пошуку можливостей для навчання й розвитку; спроможність вчитися й працювати як у колективі, так і самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його й ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;

 

10) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

а) спроможність діяти як відповідальний громадянин та брати повноцінну участь у громадському й суспільному житті, зокрема школи та класу, спираючись на розуміння духовно-моральних, соціальних, економічних і політичних понять і сталого розвитку, критичне оцінювання основних подій національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини й верховенства права, поціновування культурного розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України;

б) виявлення поваги до інших та толерантності, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати та діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального й фізичного добробуту та здоров’я; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки й спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та базуються на загальноприйнятих моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

 

11) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин України, інших країн і народів; здатність розуміти й шанувати творчі способи вираження та передачі ідей і смислів в різних культурах через різні види мистецтва й інші культурні форми; прагнення до розвитку й вираження власних ідей, почуттів засобами культури й мистецтва;

 

12) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, перетворюючи їх на цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності, здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою, уміння розв’язувати проблеми, готовність брати відповідальність за власні рішення, здатність працювати в команді заради планування та здійснення проєктів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність.

 

7. Основою формування ключових компетентностей є особисті якості, здібності, попередній особистісний, соціальний, культурний і навчальний досвід здобувачів освіти; їхні потреби, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищах, а також у різних життєвих ситуаціях.

 

8. Наскрізними у всіх ключових компетентностях є такі  вміння:    

1) читання з розумінням, що передбачає здатність сприймати, розуміти інформацію, записану (передану) різним способом або відтворену технічними пристроями. Це охоплює вміння виявляти припущення та інформацію, надану в тексті в неявному вигляді, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні умовиводи фактами з тексту та неявними доказами, висловлювати ідеї, пов'язані з новим розумінням тексту після його аналізу та добору контраргументів;    

2) висловлення власної думки усно й письмово, тобто вміння словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації та обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;    

3) критичне та системне мислення, що проявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, вмінні аналізувати і оцінювати доказовість і вагу аргументів у судженнях, враховувати протилежні думки і контраргументи, відрізняти факти від їхньої інтерпретації, розрізняти спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси й способи для оцінювання надійності кількісних і якісних доказів та достовірності інформаційних джерел;

4) творчість, що передбачає творче мислення, продукування нових ідей, використання ідей інших та їх доопрацювання, застосування знань з різних предметів і галузей для створення нових об’єктів, ідей, вміння випробовувати нові ідеї з обґрунтованим ризиком під час висловлення та впровадження нового;     

5) ініціативність, яка передбачає активний пошук і пропонування рішень для розвитку і перевірки ідей та вирішення проблем (створення цінностей);     

6) логічне обґрунтовування позиції, що передбачає вміння висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді умовиводів/суджень, що є виявом  власного ставлення до подій, явищ і процесів;

7) конструктивне керування емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, та вживати заходів, які відповідають емоційному стану, на основі усвідомлення того, що особа може керувати емоціями, знає способи налаштування себе на продуктивну діяльність;     

8) оцінювання ризиків, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на велику кількість факторів;

9) ухвалення рішень, що передбачає здатність оцінювати способи розв’язання проблем, враховуючи їхні етичні, правові, екологічні та суспільні наслідки;

10) розв’язування проблем, що передбачає вміння формулювати проблеми і представляти їх різними способами, обирати і отримувати дані для вирішення проблем з надійних джерел, застосовуючи різні прийоми / стратегії розв’язання / вирішення проблем;                                        

11) співпраця з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати користь взаємодії під час спільної діяльності, планувати свою і групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати та спонукати / заохочувати інших до досягнення спільної мети.

 

9. Вимоги до результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізична культура.

 

10. Для кожної освітньої галузі визначено:

мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;

компетентнісний потенціал, що окреслює здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та містить “ядро” знань;

обов’язкові  результати навчання здобувачів базової середньої освіти.      

 

11. Вимоги до обов’язкових результатів навчання складаються з таких компонентів: 

групи результатів навчання, що охоплюють споріднені загальні результати;

спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;

конкретні результати навчання, що визначають навчальний поступ за освітніми циклами;

орієнтири для оцінювання, що є основою для визначення навчальних досягнень здобувачів освіти на завершення відповідного циклу.

Досягнення цих результатів відповідає достатньому рівню та є основою для продовження навчання на наступному рівні загальної середньої освіти.

 

12. Обов’язкові результати навчання позначаються індексами, у яких:

скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;

цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату;

перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер  групи результатів навчання;

цифра після крапки означає порядковий номер загального результату навчання; 

наступна цифра означає конкретний результат навчання;

остання цифра означає орієнтир для оцінювання відповідного навчального результату.  

 

13. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців й читачів, які володіють українською мовою, здатні спілкуватися мовами відповідних корінних народів і національних меншин, іноземними мовами – для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу.

Компетентнісний потенціал мовно-літературної галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 1.

 

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з мовно-літературної освітньої галузі (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з українською мовою навчання, подані у додатку 2, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, зокрема медіатекстах, та використовує інформацію для збагачення власного досвіду;

висловлює думки, почуття і ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово, зокрема в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

 

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з мовно-літературної освітньої галузі (державна мова, оригінальна та перекладна література державною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини (якщо мови відповідного корінного народу або національної меншини не належать до групи слов’янських мов) визначено в додатку 3.

 

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (рідна мова, оригінальна література рідною мовою) для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини визначено в додатку 4.

 

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта), визначені в додатках 5-6, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

сприймає усну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;

взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу засобами іноземної мови;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення іноземною мовою.

14. Метою математичної освітньої галузі є формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, вдосконалення умінь і способів дій для розв’язування суто математичних та практичних задач; розвиток логічного мислення та психологічних якостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 7.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з математичної освітньої галузі, подані у додатку 8, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

виокремлює проблеми і досліджує ситуації, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії, плани дій для розв’язання проблемних ситуацій;

критично оцінює процес та результат розв’язання проблемних ситуацій;

розвиває математичне мислення для пізнання і перетворення дійсності, володіє математичною мовою.

 

15. Метою природничої освітньої галузі є формування особистості з науковим світоглядом, здатної до цивілізованої взаємодії з природою.

Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 9.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з природничої освітньої галузі, подані у додатку 10, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту;

усвідомлює розмаїття і закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для сталого розвитку;

розвиває наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці).

 

16. Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учнів, формування критичного й технічного мислення; готовності до зміни навколишнього середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну; здатності до підприємливості й інноваційної діяльності, партнерської взаємодії; використання техніки й технологій для самозарадності, культурного й національного самовираження.

Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 11.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з технологічної освітньої галузі, подані у додатку 12, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

втілює задум у готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності;

творчо застосовує традиційні та сучасні технології декоративно-ужиткового мистецтва;

ефективно використовує техніку та матеріали без заподіяння шкоди навколишньому середовищу;

турбується про власний побут, задоволення власних потреб та потреб інших людей.

 

17. Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості, здатної розв’язувати проблеми з використанням цифрових пристроїв і технологій  для розвитку, творчого самовираження, власного й суспільного добробуту, із застосуванням критичного мислення і навичок безпечної й відповідальної діяльності в інформаційному суспільстві.

Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 13.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з інформатичної освітньої галузі, подані у додатку 14, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень/учениця:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач / проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них;

усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

 

18. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування компетентностей, що сприяють соціальній і міжособистісній взаємодії, розвитку й збереженню здоров’я і безпеки через самоусвідомлення, уміння вчитися, підприємливість, професійну соціалізацію особистого життя для власного й суспільного добробуту.

Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 15.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, подані у додатку 16, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень / учениця:

турбується про особисте здоров’я і безпеку, реагує на чинники і діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного і навколишніх;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я й добробуту;

робить аргументований вибір здорового способу життя, аналізує і оцінює наслідки і ризики;

виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки й добробуту.

 

19. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості учня / учениці через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між світовими, українськими та локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 17.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі, подані у додатку 18, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень / учениця:

мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тяглість у житті суспільства;

мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і довкілля;

мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані питання;

мислить системно, виявляє взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливи історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації;

усвідомлює власну гідність, діє з опорою на власні права і свободи, поважає права й гідності інших осіб, виявляє толерантність, протидіє виявам дискримінації та нерівного ставлення;

дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з друзями, шкільною спільнотою, місцевою громадою та суспільством, долучається до розв’язання локальних,  загальнонаціональних і глобальних проблем.

20. Метою мистецької освітньої галузі є цілісний розвиток успішної особистості у процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення нею власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування в учня / учениці ключових і мистецьких предметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні та за кордоном.

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 19.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з мистецької освітньої галузі, подані у додатку 20, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень / учениця:

пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, виробляє ціннісне ставлення до мистецтва;

формує художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;

пізнає себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами; розвиває емоційний інтелект;

використовує інформаційне середовище у власній творчості та художній комунікації.

 

21. Метою освітньої галузі фізичної культури є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду.

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі з відповідним «ядром» знань подано у додатку 21.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з освітньої галузі фізичної культури, подані у додатку 22, впорядковано за переліченими нижче групами, які передбачають, що:

 

учень / учениця:

формує психологічну та соціально-психологічну сфери засобами фізичного виховання;

систематично займається фізичними вправами, володіє технікою фізичних вправ;

усвідомлює значення фізичних вправ для здоров'я та задоволення, поліпшення (відновлення) здоров’я у процесі фізичного виховання.

 

22. Базовий навчальний план визначає загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти та дає цілісне уявлення про зміст і структуру базової загальної середньої освіти як другого рівня загальної середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми галузями за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти та загальну щорічну кількість годин за освітніми галузями.

 

Для здобувачів з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), які здобувають базову середню освіту у спеціальних закладах (класах) загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

 

23. На підставі базового навчального плану розробляються типові навчальні плани як компонент типової освітньої програми. Вони містять орієнтовний перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), формування змісту яких може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

 

24. Базовий навчальний план має сім варіантів (додаток 23):

для класів (груп) з українською мовою навчання;

для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;

для класів (груп) з українською мовою навчання й вивченням мови відповідного корінного народу, національної меншини;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку з українською мовою навчання;

для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини.

 

25. У структурі базового навчального плану (окрім варіантів базового начального плану для спеціальних закладів (класів)) передбачено рекомендовану та мінімальну кількість начальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю начальних годин у кожній освітній галузі може бути перерозподілена на вивчення інших освітніх галузей. Заклад освіти може самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі у межах заданого діапазону. Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної Базовим навчальним планом.

Додаткові години для вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів), курсів за вибором у межах освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Додаткові години базового навчального плану розподіляються закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, що відображається в освітній програмі закладу.

У структурі базового навчального плану для спеціальних закладів (класів) передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи у межах кожної освітньої галузі, напрями та змістове наповнення якої визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

 

26. Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах загальної середньої освіти вивчається за освітніми програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість між рідною й державною мовами.

 

Заклади загальної середньої освіти з навчанням мовами відповідних корінних народів та національних меншин для реалізації мовно-літературної освітньої галузі можуть використовувати додаткові години базового навчального плану.

 

27. У базовій загальній середній освіті передбачено такі види оцінювання:

поточне та формувальне оцінювання з метою відстеження особистісного розвитку учнів, їх навчального поступу, процесу здобуття навчального досвіду як основи компетентності для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учнів;

підсумкове оцінювання, під час якого результати навчання здобувачів освіти співвідносяться з обов’язковими результатами, визначеними цим Державним стандартом.

Інструменти оцінювання визначаються в типовій та інших освітніх програмах.

Завдання для підсумкового оцінювання, державної підсумкової атестації здобувачів освіти розробляються з урахуванням компетентнісного підходу.

____________________