ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти Новороманівського ліцею Брониківської сільської ради

 Додаток 1

до засідання педагогічної ради

Новороманівського ліцею

від 01.01.2022р. протокол № 1

ПОЛОЖЕННЯ

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Новороманівського ліцею Брониківської сільської ради

Закон України “Про освіту” визначає якість освіти як “відповідність

результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним

стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг”, а якість

освітньої діяльності – як “рівень організації, забезпечення та реалізації

освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та

відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про

надання освітніх послуг” (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Новороманівського ліцею розроблено відповідно до вимог Закону України “Про

освіту” від 5 вересня 2017 року № 2125-VІІІ (частина 3 статті 41 Система

забезпечення якості освіти) та Закону України “Про загальну середню освіту”

від 28.09.2017 р. № 2145-19 і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

− стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

− систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

− критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

− критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників;

− формування суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі їх навчання,

виховання та розвитку;

− використання інформаційно-комунікаційних технології в освітньому

процесі;

− налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками

Новороманівського ліцею;

− безпекова складова закладу;

− управлінські процеси Новороманівського ліцею;

− створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального

дизайну.

Складовими напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Новороманівського ліцею є:

1. Освітнє середовище.

2. Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти.

3. Система педагогічної діяльності.

4. Система управлінської діяльності.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних

принципах:

− принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на

учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка

передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка

здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до

свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової

діяльності та громадянської активності;

− принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

− принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості

освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього

середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої

діяльності; 

− принцип відкритості інформації на  всіх етапах забезпечення якості та

прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і

заходів:

− функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;

− підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового

потенціалу Новороманівського ліцею;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти

включає:

− самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

− моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

− здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у

Новороманівському ліцеї;

− аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка

високої мотивації навчання;

− створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та

самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

− прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій

розвитку освітнього процесу у Новороманівському ліцеї.

Механізм розробки, затвердження моніторингу

та періодичного перегляду освітніх програм

1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це

нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та

здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої

відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього

рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту

із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх

структурних підрозділах Новороманівського ліцею.

2. На підставі Міністерських програм Новороманівський ліцей розробляє

освітню програму та навчальний план. Освітня програма спрямована на

створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного

проекту “Нова українська школа”, формування загальної культури особистості

здобувачів освіти; їх адаптацію до життя в суспільстві, створення основи для

усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини,

любові до Батьківщини, оточуючого середовища. Навчальний план є

нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує

організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджується педагогічною

радою та затверджується директором закладу.

Моніторинг у Новороманівському ліцеї здійснюють:

− директор Новороманівського ліцею та його заступники;

− засновник;

− органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

− органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками,

учнями та батьками;

Основними формами моніторингу є:

− проведення контрольних робіт;

− участь здобувачів освіти у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних

олімпіад, конкурсів;

− перевірка документації;

− опитування, анкетування;

− відвідування уроків, заходів

Критерії моніторингу:

− об’єктивність;

− систематичність;

− відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

− надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

− гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

− отримання результатів стану освітнього процесу у Новороманівськоу ліцеї;

− покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для

прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

− підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в

аналітично-інформаційних матеріалах;

− за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

− дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях

методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях

педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

− кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад,

професійний рівень педагогічного персоналу;

− контингент здобувачів освіти;

− соціально-психологічний моніторинг;

− результати навчання здобувачів освіти;

− педагогічна діяльність;

− управління Новороманівського ліцею;

− освітнє середовище;

- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками

передбачає:

− посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

− дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

− надання достовірної інформації про методики і результати досліджень,

джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

− контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

− об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

− самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та

підсумкового контролю результатів навчання;

− посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

− дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

− надання достовірної інформації про результати власної навчальної

діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

− академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного

дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів

(оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

− самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше

опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

− фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в

освітньому процесі або наукових дослідженнях;

− фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що

стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

− списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання

результатів навчання;

− обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої

(наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами

обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація,

фальсифікація та списування;

− хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи

пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-

яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою

отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

− необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки

результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники

Новороманівського ліцею можуть бути притягнені до такої академічної

відповідальності:

− відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання,

кваліфікаційної категорії;

− позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи

займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути

притягнені до такої академічної відповідальності:

− повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

− повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої

програми.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється

відповідно до “Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень

здобувачів освіти у системі загальної середньої освіти”, які в обов’язковому

порядку розміщені на сайті закладу, які виходять із чинних нормативно-

правових актів в освіті на даний період.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

7 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;

− Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу (зі змінами);

− Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4

класів;

− Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-

6 класів (для 5 класів НУШ);

− Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі

загальної середньої освіти (для 6–11 класів);

− Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових

дисциплін у системі загальної середньої освіти (для 6 – 11 класів);

− Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх

навчальних закладів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок,

які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і

навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому

(бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання здобувачів освіти 1 класу проводиться

відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання

здобувачів освіти 1 класу (листи МОН № 2.2-1250 від 18.05.2018 та № 2.2-1255

від 21.05.2018).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове

(тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до

вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної

середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може

здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі

зовнішнього незалежного оцінювання.

Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності

здобувачів освіти є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На

початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити здобувачів освіти із

системою та критеріями її оцінювання.

Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні

педагогічної ради школи.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти закладу передбачає

підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань

суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у

відповідності до розділу VІІ Закону України “Про освіту”.

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами

відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та

вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається

відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про

науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або

досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням

відповідного підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників є:

− освітній рівень педагогічних працівників;

− результати атестації;

− систематичність підвищення кваліфікації;

− наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- результати освітньої діяльності.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом

поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей

організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється

відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту”.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, ) заочна,

дистанційна. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації є:

− навчання за програмою підвищення кваліфікації;

− стажування;

− участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах

тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників

затверджує педагогічна рада.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних

працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до

частини четвертої статті 54 Закону України “Про освіту”, постанови Кабінету

Міністрів України № 1190 від 27.12.2018 року та на підставі п. 1.5, п. 2.1, п. 2.2

Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого

наказом Міністерства освіти і науки України № 930 від 06.10.2010 (зі змінами,

затвердженими наказом МОН України № 1473 від 20.12.2011 та № 1135 від

08.08.2013).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними

працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів,

які можуть створюватись педагогічними працівниками:

− розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

− додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

− тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

− практичні і проєктні завдання для роботи здобувачів освіти під час

проведення навчальних занять та вдома;

− завдання для самостійного опрацювання учнями;

− навчальні програми;

− календарно-тематичні плани;

− електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

− інші інформаційні ресурси.

Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну

педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання

методичних об’єднань), на рівні ТГ. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть

на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах

конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє

професійному зростанню педагогів.

Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні

заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним

власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою

професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на

всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних

працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або

позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного

разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За

результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника

займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається

Кабінетом Міністрів України. Положення про атестацію педагогічних

працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і

науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів

загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про

освіту”. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації

педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150

годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на

вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з

особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки

діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного

розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації,

порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від

попередньої атестації, вивчення думки батьків, здобувачів освіти та колег

вчителя, який атестується тощо.

Основним робочим документом учителя є календарно-тематичний план з

навчального предмету.

Календарно-тематичне планування розробляється вчителем самостійно.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, педагоги враховують:

− Державні стандарти загальної середньої освіти;

− типові навчальні програми предметів (курсів);

− методичні рекомендації до викладання предметів у поточному навчальному

році;

− освітню програму Новороманівського ліцею.

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути

синхронізовані з освітньою програмою Новороманівського ліцею. Обсяг

запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за

обсяг годин навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його

бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання.

Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може

змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма

ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має

бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план

містить теми уроків та дати їх проведення, опис наскрізних змістових ліній,

визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті,

інші компоненти на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани погоджуються на засіданнях шкільних

методичних об’єднань Новороманівського ліцею, заступником директора з

навчально-виховної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно

аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та

засвідчують особистим підписом.

VI. Формування суспільних цінностей здобувачів освіти

у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція “Нова

українська школа”) є наскрізний процес виховання, який формує цінності.

Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною

діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому

прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних

предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери

довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Основні аспекти виховання під час проведення навчальних занять:

− повага гідності, прав і свобод людини;

− повага до культурної багатоманітності;

− визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;

− розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

− розвиток навичок критичного мислення;

− розвиток навичок співпраці та командної роботи;

− формування здорового і екологічного способу життя;

− статеве виховання та виховання гендерної рівності;

− національно-патріотичне виховання;

− інші виховні аспекти.

VIІ. Використання інформаційно-комунікаційних

технології в освітньому процесі

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних

технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи,

раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає

змогу реалізувати ряд важливих завдань:

− створення електронних освітніх ресурсів;

− інтенсифікація роботи з документами;

− комунікація з учнями та батьками;

− створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

− використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного

навчання тощо);

− розроблення моніторингових робіт;

− створення електронних каталогів і баз даних;

− використання хмарних сховищ документів;

− використання електронних підручників в освітньому процесі;

− підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

− отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися

через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених

електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати у процесі

атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

VIІІ. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти,

їх батьками, працівниками Новороманівського ліцею

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у

Новороманівському ліцеї є особистісно-орієнтована технологія навчання. Вона

ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її

можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та

безпечних умов навчання. Особистісно-орієнтоване навчання спрямоване на

вирішення завдань розвитку в здобувачів освіти стійкого інтересу до пізнання,

бажання та вміння самостійно вчитися.

Необхідні умови особистісно-орієнтованого навчання:

− відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

− обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

− підхід до дитини як до особистості;

− забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

− урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

− забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з

питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній

зв’язок.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен

враховувати важливість таких чинників:

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками

легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй,

бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у

спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою

має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний

обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель

повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку

дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з

батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Вивчати громадську думку комунікації педагогічних працівників з

батьками Новороманівського ліцею шляхом проведення анкетування

педагогічних працівників і батьків.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва,

взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

ІХ. Безпекова складова закладу

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє

середовище закладу регулює Закон “Про освіту”. Права та обов’язки всіх

учасників освітнього процесу визначаються в ньому у 53, 54 та 55 статтях.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в здобувачів освіти компетентностей, важливих для успішної

соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування

демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та здобувачів

освіти як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних

компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню

психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких

життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення,

управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування

цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних

орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично

досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед

неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового

способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як

найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення здобувачів освіти в

позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів

з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, здобувачів освіти і

батьків на засадах педагогіки партнерства.

Х. Управлінські процеси Новороманівського ліцею

Внутрішня система забезпечення якості освіти визначає стратегію

управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої

системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в

закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження

інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою

інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних

управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх

складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й

запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти У новороманівському

ліцеї забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут,

положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи

забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення

якості освіти є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада

закладу, директор, заступники директора шляхом узгодженості (координації)

діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення

функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

− наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю

освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

− оптимальність та дієвість управлінських рішень;

− керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої

системи забезпечення якості освіти;

− формування освітньої програми закладу освіти (раціональність

використання інваріантної, варіативної складової);

− підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та

обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів

освіти;

− кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової

атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

− наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення

високого рівня якості освітнього процесу.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є

наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-

методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти

сприяють електронна система збирання й аналізу інформації.. При оцінці якості

освітнього процесу використовуються комп’ютерні технології для обробки

досягнень кваліметрії.

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30

Закону України “Про освіту”.

На офіційному сайті розміщуються:

− статут закладу освіти;

− ліцензії на провадження освітньої діяльності;

− структура та органи управління закладу освіти;

− кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

− освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх

компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

− територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

− ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі

освіти;

− мова освітнього процесу;

− штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;

− матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

− результати моніторингу якості освіти;

− річний звіт про діяльність закладу освіти (звіт директора щодо діяльності

закладу за навчальний рік);

− правила прийому до закладу освіти;

− умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми

потребами;

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про

надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично

поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України

“Про освіту” щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З

метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного

управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційне освітнє

середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

ХІ. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування (за потреби)

Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з

іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового,

кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення

універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують

індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для

всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання. Забезпечення наявність широкого переліку

індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність

використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей

користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до

користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття

користувача.

5. Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливості виникнення

ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль. Розрахування на затрату незначних

фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного

розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на

фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

− відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти

відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до

Державного стандарту загальної середньої освіти;

− контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

− створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх

потреб здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;

− створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним

навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з

особливими освітніми потребами з іншими учнями;

− забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з

особливими освітніми потребами;

− надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з

особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення

індивідуальних планів та програм навчання.

ХІІ. Вивчення та самооцінювання якості освіти

Функції самооцінювання:

− отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на

динаміку;

− упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу;

− координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні

об’єднання, творчі групи), задіяних у процедурах моніторингу.

Види самооцінювання:

− моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

− моніторинг педагогічної діяльності;

− моніторинг освітнього середовища.

Напрями самооцінювання:

− узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті,

автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

− діагностика або визначення рівня академічних навичок здобувачів освіти

незалежно від їх особистості;

− динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час

усього циклу діяльності);

− психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході

навчальної діяльності);

− внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою

становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у

майбутньому);

− самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій

відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

− педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування

взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

− освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого

процесу в освіті);

− самооцінювання здобувача освіти (комплекс психолого-педагогічних

процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють

виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на

досягнення навчальної мети);

− самооцінювання загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти

(систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки

здобувачів освіти за основними навчальними дисциплінами);

− моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину

дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає

напрями, які потребують більш детального дослідження).

Форми самооцінювання:

− самооцінка власної діяльності на рівні педагога, здобувача освіти,

адміністратора;

− внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань;

− зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання:

− терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на

кожен навчальний рік.

− самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії

оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення

термінів;

б) практичний (збір інформації) – аналіз документації, тестування,

контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації,

коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих

управлінських рішень.

ХІІІ. Виконавці

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники

шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники

певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, психолог.

ХІV. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання

Адміністрація закладу:

− ініціює розроблення стратегії розвитку школи;

− розробляє і втілює внутрішню систему забезпечення якості освіти;

− встановлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

− забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

− сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних

працівників;

− забезпечує реалізацію освітньої програми;

− визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

− приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі

результатів моніторингу.

Методична рада забезпечення якості освіти:

− бере участь у розробленні інструментарію;

− бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього

процесу та професійної діяльності педагогів;

− проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання

здобувачів освіти;

− аналізує результати зібраної інформації;

− веде облік результатів;

− готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього

процесу.

Педагогічна рада закладу бере участь у:

− розробленні методики оцінювання;

− виборі критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку

системи забезпечення якості освіти;

− визначенні способів оприлюднення інформації та показників розвитку

системи моніторингу;

− вивченні, узагальненні і поширенні інноваційного досвіду педагогічних

працівників;

− затвердженні освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення

про академічну доброчесність;

− сприянні підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх

творчих ініціатив.

Класний керівник:

− проводить контроль за всеобучем кожного учня;

− своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

− надає інформацію для самооцінювання.

Учитель:

− визначає й аналізує рівень навчальних досягнень здобувачів освіти з

предметів за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного,

тематичного та підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

− визначає шляхи підвищення навчальних досягнень здобувачів освіти;

− своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

ХV. Критерії щодо здійснення внутрішнього забезпечення якості освіти

Об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок,

урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов

для всіх учасників освітнього процесу.

Валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих

контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру

та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які

отримуються різними способами контролю.

Надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який

проводять інші особи.

Врахування психолого-педагогічних особливостей.

Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній

послідовності та за відповідною системою.

Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості,

довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін

певної діяльності.

ХVІ. Прикінцеві положення

Положення “Про внутрішню систему забезпечення якості освіти”

ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності

з моменту схвалення.

Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в

цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом

зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи

критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього

процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.